Стипендійний чайок” у Віндзорі

Не хочеться вірити, що вже стільки часу минуло – 21 рік – від заснування нашої Стипендійної Фундації. У період головування у Віндзорському Відділі ОУК Люби Косик (1985 р.) започаткували таку потрібну працю, щоб мати зв’язок з нашою молоддю, заохотити її до навчання, а найголовніше – познайомити її з Організацією  Українок Канади ім. О. Басараб. Почали ми першу стипендійну нагороду в 1986 р., виділивши 250 доларів одній студентці. Цього, 2006 року вісім студенток отримали по 500 доларів. За 21 рік існування Фундації 85 студентів нагороджені стипендіями.

На цьогорічному  “Стипен-дійному чайку” особливою приємністю для нас було вітати голову Крайової Управи ОУК пані Наталку Бундзу-Іваницьку, яка стала головним промовцем. Програму вела Леся Назаревич. Голова нашого Відділу Ніна Недін представила пані Наталку і роздавала стипендійні нагороди.

Програма “Стипендійного чайку” є завжди цікавою. Вже стало традицією організовувати мистецьку виставку українського художника. Цього року були представлені роботи Галини Мордованець-Реґенбоґен. Виставка була чудова. Захоплювали картини, на яких Галина олією малювала вишивки з різних районів України на тлі килимів. На інших картинах були зображені дівчата і хлопці в народних строях, великодній танець – гаївки, гуцульська пара, благословення родичів молодої пари і т. п.

З великим ентузіазмом присутні постійно сприймають виступи молоді. Цьогоріч наші молоді артисти – вокальний дует у складі Оксани Пікуш і Оленки Кіс та піаністка Світлана Шихпан – подарували багато приємних емоцій своїм майстерним співом та грою на фортепіано. Публіка нагородила їх теплими оплесками.

Наприкінці відбулася лотерея, на якій розігрувалась одна з картин Галини Мордованець-Роґенбоґен.

Опісля присутні мали нагоду поспілкуватися, ласуючи смачними стравами, солодким печивом, чаєм і кавою.

“Стипендійний чайок” відбувся успішно, за що велика подяка усій віндзорській громаді, яка щедро жертвує на Стипендійний Фонд. Часто датки надходять у пам’ять членок, які відійшли у вічність. Також маємо кілька пожертв у пам’ять родичів.

Наш Відділ ОУК – невеликий, однак стараємось працювати і допомагати нашій молоді у Канаді та в Україні, де підтримуємо три школи – у Кіровограді, Петриківці і Трускавці. Цього року також вислали допомогу українській греко-католицькій церкві в с. Золоть Дрогобицького р-ну Львівської обл., яка згоріла і яку тепер відбудовують.

  Л. К.