75-річчя Українського Національного Об’єднання  та Організації Українок Канади в Едмонтоні

Стефанія Геврик,
     Степан Мельниченко

Сьогодні з перспективи часу, оглядаючи шлях, пройдений нашими організаціями за минуле 75-річчя, вдячно схиляємо голови перед світлою пам’яттю наших попередників. 

З особливою вдячністю погляньмо нині в далекий 1928 рік, коли була заснована Українська Стрілецька Громада (УСГ), котрій судилося стати ініціатором створення УНО та ОУК, як також і важливою складовою одиницею УНО, організатором багатьох важливих справ в українській громаді Едмонтону і Канади.

У січні 1928 р. у Вінніпезі восьмеро колишніх українських вояків заснували гурток Української Стрілецької Громади (УСГ). Першим головою УСГ був обраний п. Євстахій Василишин.

11 листопада 1928 р. в Едмонтоні створено гурток УСГ Ч. 2.  Цей гурток, що об’єднував 13 членів, очолив колишній хорунжий Армії УНР п. Богдан Зелений. Засновники гуртка вважали, що УСГ в Канаді має об’єднати сили широкого загалу української громади для допомоги поневоленій Україні та розвивати культурно-просвітницьку діяльність.

Українське Національне Об’єд-нання Канади (УНО) засновано 17 липня 1932 р. під час історичного зібрання українців за ініціативою УСГ в Інституті ім. М. Грушевського в Едмонтоні, Альберта. Першим головою Управи був обраний п. Олекса Григорович, учитель з Ендрю. Від самого початку УНО дуже швидко поширювалось. За перших чотири роки в усій Канаді вже діяло 50 відділів.

23 березня 1933 р. створено Організацію Українок Канади ім. Ольги Басараб (ОУК), яка відразу стала  повноправною частиною УНО. Головою першої Управи ОУК стала п. Софія Романюк.

При Едмонтонському Відділі УНО у 1948 р. засновано молодечу організацію (МУНО), яка довго і плідно існувала. Довгий час її очолювала п. Слава Гладун. З часом молодь створила товариство “Alumni”, яке було дуже активним.

Метою всіх організацій УНО було об’єднання широкого загалу українців, незважаючи на релігійні чи політичні переконання, зміцнення та поширення впливу української громади в канадському суспільстві, надання правдивої інформації про Україну.

Громадські віча, влаштовувані нашими організаціями, тоді відбувалися як одні з найважливіших подій в українській громаді. Промовці переконливо освідомлювали присутніх про становище українського народу під окупацією СРСР, Польщі та Румунії. Схвалювано спільні резолюції протесту, надсилалися й телеграми протесту в амбасади та до канадського уряду, проводилися грошові збірки на потрібні фонди.

У тих часах економічних труднощів Канади всьому нашому членству доводилося працювати в дуже несприятливих й тяжких умовах, адже ми не мали власної домівки, і тому свої сходини почергово проводили по помешканнях членів. Та все ж робили все, щоб намічені плани втілити у життя. Влаштовувано численні розігравки з власноручно зроблених виробів. Гроші з розпродажу, як звичайно, призначувано на допомогу УВО, інвалідам визвольних змагань, політв’язням, вдовам і сиротам у поневоленій Україні та на інші національні добродійні цілі.

Від початків діяльности УНО й БО розвинулася Рідна Школа, існував власний оркестр, група танцюристів і драматичний гурток, який мав власний гардероб. Бібліотека налічувала багато книжок і аж 718 театральних примірників.

У 1932 р., вперше у Канаді, в час Великодніх Свят у залі православної церкви Св. Івана влаштовано для членства й прихильників Спільне Свячене, а в 1933 р. – Свят-Вечір. Але особливо запрошувано самотніх осіб, студентів університету, які не мали родин, та безробітних. З того часу це поклало початок традиції нашого щорічного організаційного свята.

14 серпня 1946 р. за адресою 10629-98 вул. УНО та БО почали будову свого власного дому.  А в неділю, 29 червня 1947 р. відбулося  урочисте освячення Домівки УНО. Свято відкриття завершилося концертом. Відтоді Домівка УНО в Едмонтоні є одним з найпопулярніших центрів громадського й культурного життя українців  Едмонтону та околиць.

30 жовтня 1930 р., за два роки перед заснуванням УНО, в Едмонтоні УСГ розпочала видання часопису “Новий Шлях”. Наприкінці 1940-х рр. Крайова Украва ОУК ухвалила рішення про заснування журналу “Жіночий Світ”. Жінки Едмонтонського Відділу ОУК зібрали поважні кошти на його видання та доклали багато праці, щоб наблизити день 1 січня 1950 р., коли з’явилося перше число цього журналу, популярного не лише серед українського жіноцтва в Канаді, а й у всьому світі.

Предметом особливої гордости членства наших організацій є факт того, що УНО є членом-засновником Конгресу Українців Канади, Шевченківської Фундації і Світового Конгресу Українців. УНО також заснувало першу в Канаді Українську Кредитову Спілку, Осередок української культури й освіти у Вінніпезі, а відтак було і є спонсором інших загальноукраїнських проектів.

У 1950 р. було засновано спортивне товариство копаного м’яча “Україна” при Відділі МУНО під опікою УНО.

Окрім Рідної Школи, при УНО успішно діяла Школа танцювального мистецтва, в якій налічувалося понад 350 осіб. Керівником її був п. Мирослав Куць. Згодом п. Куць заснував при Філії УНО широковідомі танцювальні ансамблі “Шумка” (1959 р.) і “Черемош” (1969 р.).

Від часу існування діяв при Філії драматичний гурток, який часами ставив навіть 49 вистав на рік. Гуртком керував мґр. В. Скорупський, який був його драматургом і режисером.   Пізніше гурток провадив учитель п. С. Ґрох. Згодом керівництво перебрав професійний режисер п. Ісая Чорновіл.

У 1953 р. знаний хоровий диригент і музиколог п. Роман Солтикевич зорганізував при Філії чоловічий хор “Дніпро”, з яким успішно виступав на сценах Едмонтону і Альберти. Від 1971 р. “Дніпро” став мішаним хором, а згодом на якийсь час перетворився на ансамбль з танцюристами й оркестром.  Від 1976 р. хором диригує п. Марія Дитиняк.

У 1968 р. одним з надзвичайно цікавих і єдиним у Канаді був показ різних типів українського одягу під назвою “Українка в минулому” з метою пригадати славні постаті жінок з історії України за період нашої тисячолітньої історії. Ініціаторкою проекту була вчителька Рідної Школи й культурно-освітня референтка ОУК п. Софія Климкович. Протягом п’яти років вся виставка з успіхом експонувалася у різних містах Канади і навіть у Лос-Анджелесі, США, після чого була повністю подарована Українсько-Канадському Музеєві-Архівові Альберти в Едмонтоні.

Відзначення 25-річчя УНО в Едмонтоні 1957 р. було присвячене образотворчому мистецтву і представлене виставкою творів мистців Юліяна Крайківського та Івана Кейвана. В 1972 р. відзначення 40-го ювілею УНО було приурочене 80-ій річниці від часу першого поселення українців у Канаді. В жовтні 1978 р. на з’їзді УНО в Торонто відзначено д-ра Миколу Суховерського за довголітню працю, іменуючи його досмертним почесним членом Президії УНО і Головної Управи УСГ. 1982 р. з нагоди 50-річного ювілею в урочистому концерті в Ювілейній Аудиторії вперше брав участь Едмонтонський Симфонічний Оркестр. У жовтні 2002 р. ювілей 70-річчя УНО відзначено святковим бенкетом у готелі “Шато Луї”.  Головним промовцем був голова Дирекції Видавництва “Новий Шлях” п. Володимир Кісь.

Протягом останнього десятиріччя заходами УНО й ОУК Едмонтону відбулося багато цікавих імпрез, з яких варто згадати такі: виставка української вишивки “Творчі руки”, Свято Героїв, виставка “Мистецька спадщина Тараса Шевченка”, концерт на пошану 150-річчя від дня народження Івана Франка, концерт в пам’ять Лесі Українки, авторський вечір письменниці Ганни Черінь, авторський вечір поета д-ра Яра Славутича, показ народних танцювальних строїв з різних регіонів України, виставка “Традиційні обрядові рушники”, “Екзотичні музичні інструменти України” – лекція-концерт д-ра Богдана Черевика, влаштовували кілька разів виставку писанок п. М. Куця під назвою “Екстраваґанза”, що об’єднувало навчання техніки писанкарства та покази, етнографічно-народознавчий вечір “Вишивані вечорниці”, виставка гобеленів і килимів мистця з України Михайла Біласа зі збірки панства М. і Л. Куців – прихід з імпрези призначено на допомогу важкохворої на серце дівчинки з України Оксанки Олійник, виставка-продаж творів новоприбулих мистців з України – прихід призначено на допомоговий проект для дітей “Міст Надія”, шість років поспіль відбувались єдині в Едмонтоні “Вечори українських кінофільмів”.

Вже кілька років поспіль ОУК й УНО влаштовують цікаву імпрезу – виставку-ярмарок “Українська Мозаїка” з виставкою творів професійних мистців, продажем різного роду зразків народного мистецтва, з музикою, виступами дітей-музикантів, хорів і танцювальних ансамблів, з розвагами й продажем українських страв та великоднього печива. Дохід з імпрези призначається на проект “Приятелі Дітей” для допомоги сиротам і бідним дітям України.

Весною 2007 р. заходами ОУК та УНО влаштовано виставку-продаж малюнків дітей-інвалідів, що постраждали від радіації після Чорнобильської катастрофи. Весь дохід призначено для цих інвалідів з будинку-інтернату м. Цюрупинська на Херсонщині. Закуплено необхідні речі, приладдя для малювання й на прохання дітей з Цюрупинського будинку-інтернату все відіслано безпосередньо цим дітям.

УНО і ОУК у співпраці з іншими українськими організаціями, що входять до КУК, завжди намагаються, щоб наші спільні імпрези були організовані якнайкраще, вважаючи за найважливіші такі: Шевченківський концерт; Свято Днів Спадщини; відзначення сумних річниць – Голодомору 1932-1933 рр. в Україні, Чорнобильської катастрофи, операції “Вісла” та інші; Український День; День Злуки й Соборности України; річниця Дня Незалежности України; Свято Героїв.

Членкині ОУК гарно співпрацюють з іншими жіночими організаціями. Нещодавно спільно вшановано визначних жінок Едмонтону з нагоди 100-річчя Альберти на спеціальному вечорі, влаштованому Комітетом Українських Жіночих Організацій. 

При ОУК уже 14 років існує український дитячий драматичний гурток “Джерело”, який кожного року готує Свято Матері, Св. Миколая, коляду, Свято Весни і т. п. При УНО для дорослих вже 7 років діє драматичний ансамбль “Сузір’я”, який поставив такі вистави, як  “Сватання на Гончарівці”, “Вечір сміху”, щорічний “Маланчин вечір”, драматизація поезій Лесі Українки і Василя Стуса.

Особливо слід відзначити успіхи різного роду добродійних акцій, які постійно влаштовують УНО й ОУК Едмонтону. За останні роки на добродійні цілі, пов’язані з допомогою Україні, було подаровано понад 50 тисяч доларів. На побудову нового приміщення музею УКАМА УНО та ОУК пожертвували $10,000. Спільними силами УНО та ОУК упорядковано нашу бібліотеку.

Філія УНО й Відділ ОУК Едмонтону, дбаючи про збереження української культури й народних традицій, упродовж 75 років обирали темою академій та імпрез певну галузь нашої загальної української культури. На різного роду добре підготовлених заходах, зокрема мистецьких виставках, театральних виставах і концертах, часто бували присутніми визначні гості, в тому числі й представники урядів Альберти та Канади.

Останні роки Управу Відділу ОУК очолює повна енергії й оптимізму п. Люба Бойко-Белл, а Управу Філії УНО – діяльний та енергійний п. Юрій Йопик. Тож дай їм, Боже, багато сил, здоров’я й витривалости для їхньої подальшої та важливої праці.