Замість Дніпропетровська – Січеслав. Замість Косіора – Ступка

Російська Вікіпедія, подаючи біографію більшовицького партійного і радянського діяча, одного з організаторів Голодомору Станіслава Косіора, передчасно заявила, що нині в Україні “декосіоризація” топоніміки практично завершена. Справді, містам і селам, названим ім’ям цього злочинця, було повернуто попередні назви і знищено пам’ятник Косіору в Києві. Проте й донині, як зазначає українська Вікіпедія, навіть після визнання судом у січні 2010 року Косіора винним у скоєнні кримінального злочину (Геноцид), його ім’я носять вулиці у Дніпропетровську, Кривому Розі, Харкові, Миколаєві, Краматорську та інших містах. Українські патріоти продовжують активно виступати за очищення топоніміки наших міст від імен компартійних катів нашого народу. Приклад такої послідовної боротьби демонструють юні січеславці.

На їх переконання, вже давно настав час їхньому рідному Дніпропетровську, найменованому на честь більшовицького діяча, одного з організаторів Голодомору Григорія Петровського, повернути колишню назву Січеслава. Та міськрада, де більшість становлять регіонали з комуністами, ніяк не зважиться на такий крок. Тримається вона, як вош за кожуха, і за компартійні назви багатьох вулиць, що вже викликає масовий спротив. Цьогорічна осінь пройшла у Січеславі під знаком виступів за перейменування вулиці Станіслава Косіора на вулицю видатного українського актора Богдана Ступки.

Ініціаторами таких акцій стали активісти громадських об’єднань “Громадянський актив Дніпра”, “Самозахист підприємців”, “Усеук-раїнське об’єднання ветеранів”, “Кодацька паланка Війська Запорізького Низового”. Щоб їх не звинувачували у політичній заанґажованості, вони не стали залучати політичні партії, називаючи свої дії виявом громадської самосвідомості. Раніше патріотичні організації вже виступали за перейменування вулиці Косіора, пропонуючи назвати її то ім’ям гетьмана Павла Полуботка, то останнього кошового Запорізької Січі Петра Калнишевського, але мерія всі ті назви відкидала. Тож пропозиція назвати вулицю ім’ям Богдана Ступки тепер здається всім компромісною і найбільш прийнятною.

А щоб вона знайшла якнайбільше прихильників серед жителів міста, громадські активісти розгорнули масову просвітницьку кампанію. Перш за все наприкінці вересня вони заклеїли всю вулицю Косіора листівками “Ви за Ступку чи Косіора?”. Наклейки з написами “Косіор – Голодомор” з’явилися навіть на меморіальній дошці, встановленій на честь цього “героя”. А ще було виготовлено масовим тиражем і розповсюджено плакати з портретами та біографіями С. Косіора та Б. Ступки. Водночас більше п’ятдесяти активістів розпочали збір підписів за перейменування вулиці. Лише за перший день кожен із них зібрав їх зо два десятки.

У ході живого спілкування більшість жителів міста зізнавалися, що й уявлення не мали, хто такий Косіор і чим уславився. А довідавшись, що він засуджений як організатор Голодомору-Геноциду, охоче підтримували учасників акції. Найбільше ж усіх непокоїло, чи не занадто дорого обійдеться для людей заміна вивісок та бюрократична тяганина з переоформленням документів. Тож доводилося пояснювати, що вже сотні вулиць у нашій країні перейменовані, і ніхто від цього не постраждав, адже в таких випадках всі витрати у паспортних столах покриваються за рахунок держбюджету.

А ось на адресу народного артиста України, лауреата Шевченківської премії Богдана Ступки доводилося чути лише схвальні відгуки та компліменти, люди щиро висловлюють захоплення талантом цього великого актора. Якщо ініційоване громадськими активістами перейменування відбудеться, то в Україні з’явиться перша вулиця, названа його ім’ям.

Поки що міська влада демонструє свою відданість совєтській минувшині. Свідченням цього стала поява вулиць Щербицького і Брежнєва та бронзових барельєфів цих діячів, урочисто відкритих нещодавно на майдані імені 80-річчя Дніпропетровської області. Свою відмову перейменувати у місті вулиці Постишева, Косіора та Чубаря владці прикривають лицемірним формулюванням “аби не допустити політичних інсинуацій”. Та їм усе важче стає ігнорувати громадську думку жителів міста, які воліють жити у Січеславі, а не в совєтському Днєпрапєтровску. Процес очи-щення місцевої топоніміки від комуністичного непотребу вже почався, до нього тепер залучено і Богдана Ступку, щоб на перших порах бодай “декосіоризувати” Січеслав.

Сергій Горицвіт

PHOTOS

1 - Листівка – “Косіор – організатор Голодомору в Україні”

2 - Листівка – “Ви за Ступку чи Косіора?”