На шляху до демократичної єдности

Наталя Стадник

Переповнений зал КУМФу в Торонто вчергове зібрався 15 жовтня на цікаву доповідь голови ОУН п. Миколи Плав’юка на тему “Концепція національної єдности”.

Позитивний підхід пана голови до подій у незалежній Україні приваблює аудиторію, яка прагне отримати інформацію з перших вуст і почути аналіз та думки з приводу перспективи розвитку українського суспільства.

Доповідач наголосив, що нині немає потреби запевняти будь-кого в існуванні Української держави, у суспільній думці все більше  утверджуються постулати єдности й соборности. Він підтвердив свою тезу даними соціологічного опитування жителів Донецького краю, 50% яких пишаються своїм українським громадянством.

З огляду на нинішню складну ситуацію, коли не виписані закони про повноваження Президента та прем’єр-міністра, В. Ющенко висунув ідею об’єднання демократичних сил і виконання положень Універсалу національної єдности.

Але п. Плав’юк вважає, що прем’єр не повинен брати на себе відповідальности за оголошення міжнародного курсу держави, як це він зробив нещодавно у Брюсселі щодо неготовности України вступити до ЄС та НАТО. Такі заяви можуть коштувати Януковичу проблеми у стосунках із його ж висуванцями від донецьких бізнесменів, які шукають ринки збуту своєї продукції не в Росії з її дутими показниками, а в Європі. З іншого боку, п. голова підтверджує неготовність Європи і Північно-Атлантичного Альянсу приєднати Україну до своїх лав.

У свою чергу Україна не погоджується з думкою деяких провідних європейських держав, як, наприклад, Німеччини і Франції, щодо трактування її як сировинного додатку та з приводу всезростаючого впливу ідей дехристиянізації церковних постулатів, зокрема про одностатеві шлюби.

 Україна мусить вистояти не тільки у питаннях зовнішньої політики, як-от енергетичне змагання з Росією за міжнародні ринки збуту, але й у власному домі – з різношерстими політичними партіями, національними меншинами тощо. На злобу дня вкотре висунуто мовне питання як козир у передвиборних обіцянках Януковича і іже з ним щодо російської мови як регіональної. Але п. Плав’юк заперечив, що з того у них щось вийде, бо й Президент щоразу наголошує на незаконності впровадження російської мови, та й обласні суди визнають такі дії місцевої влади неправомірними. Тож немає альтернативи процесові активізації впровадження української мови у всіх ділянках життя.

Значну роль у процесі українізації відіграє Церква, до якої населення висловлює найбільшу довіру. Невдовзі в Україні буде розташовано офіційне представництво Вселенської Патріархії.

Президент, у свою чергу, докладає значних зусиль для відбудови українських святинь, наприклад, гетьманської столиці Батурина. Меценатство серед власників капіталу стає все популярнішим: незабаром відкриється Центр мистецтв “Арсенал”, освячено пам’ятник Героям Крут тощо.

Пан Плав’юк зосередив свою увагу на політичних рокладах і прогнозах, зокрема, про поступове зникнення КПУ, а також розсіяння членів НСНУ серед інших партій.

Показники свідчать, що за 9 років незалежности утричі більше представників української молоді прагне здобути вищу освіту. Саме на молодих професіоналів пан голова покладає надії, кажучи про успішні кроки України до СОТ. Пан доповідач відповів на численні запитання присутніх.

З великим піднесенням було зустрінуте повідомлення п. Плав’юка про те, що 14 жовтня, на свято Покрови і День українського козацтва, Президент підписав Указ про визнання воїнів ОУН-УПА воюючою стороною у Другій світовій війні.