ПРОБЛЕМИ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В МОСКВІ

Василь Дума: “Заявляю, що Бібліотека української літератури в Москві була, є і буде”

Моє глибоке переконання, що конфліктна нинішня ситуація в Бібліотеці української літератури в Москві і попереднє звільнення директора бібліотеки та ряду бібліотекарів підігрівається тими, хто намагається адміністративними або лобістськими методами вирішити проблему, як і долю Бібліотеки в цілому.

Бібліотека української літе-ратури, як будь-який творчий культурно-освітній заклад управ-ляється не з допомогою телефонного дзвінка чи авторитетної думки чиновника від культури, а  читацькою Радою Бібліотеки, в яку, наскільки мені відомо, входять письменники, поети, літературні критики, авторитетні діячі культури і літератури Росії та України.

Тобто тільки високопрофесійна громадська Рада Бібліотеки, думка якої буде компетентною і об’єктивною, може дати оцінку роботі того чи іншого працівника, а тим більше всього колективу Бібліотеки української літератури в Москві.

Такий підхід хоч і є занадто загальним, але, без сумніву, може стати гарантією від політизації і брудних політтехнологій конфліктуючих сторін, які у своєму “праведному гніві” здатні знищити своє ж творіння – Бібліотеку!

Більше того, доводячи свою правоту, сторони конфлікту втягують у дискусії і суперечки все більше журналістів, політиків, законодавців, дипломатів, чиновників.

Мені все це нагадує наше недавнє радянське минуле. На друзів і ворогів діляться не тому, що мають протилежні погляди на роботу Бібліотеки, а з причини різних політичних та ідеологічних цінностей і установок, врешті-решт, виховання. Так звані численні “підписанти” вимагають від начальства або “негайно відновити статус-кво”, або “негайно знищити розсадник націоналізму і “оранжизму” в Москві”.

Також хочу підкреслити, що фонди будь-якої бібліотеки не формуються за ідеологічними принципами. Бібліотека – не агітаційний та не пропагандистський заклад.

Бібліотека – це інформаційна, культурна, освітня установа, зібрання літератури всіх галузей знань.
Я знаю, що в Бібліотеці української літератури в Москві працюють російські вчені, за допомогою матеріалів Бібліотеки були захищені десятки дисертацій, написані наукові монографії. Тому у фондах Бібліотеки є книги, автори яких мають свій погляд на історію російсько-українських відносин.

І найстрашніше: недоскона-лість менеджменту в управлінні Бібліотекою української літератури в Москві сторони намагаються перетворити в національний конфлікт, який в Росії нібито існує між росіянами і українцями, між російською і українською літературою та історією. Хочу підкреслити як законодавець: в жодному російському законі немає навіть натяку на те, щоб якась з  національностей у Росії мала б більше прав чи преференцій, ніж інша. Конституція РФ чітко вказує на те, що розпалювання національної ворожнечі є великим злочином. А соціальною основою Росії є “багатонаціональний народ Росії”.

Заявляю, що Бібліотека української літератури в Москві була, є і буде. У російській столиці працюватиме Бібліотека, яка й надалі буде вести активну просвітницьку діяльність серед росіян, знайомити читачів з українською історією, літературою і культурою. Як член Ради Федерації я докладу максимум зусиль, щоб виконувались ті вимоги до роботи Бібліотеки, про які під час її відкриття говорили члени Московського уряду, члени Федеральних Зборів і Верховної Ради, видатні діячі культури і мистецтва.  

Хочу також підкреслити, що у Юрія Григоровича Кононенка величезні заслуги перед українським національно-культурним рухом у Росії. Він авторитетний і високопрофесійний культуролог, популяризатор української культури в Росії. 

Я знаю, що Юрій Кононенко принесе ще багато користи українському рухові в Росії. Впевнений, що, як і раніше, він буде одним із провідних організаторів діяльности Об’єднання Українців Росії і Федеральної національно-культурної автономії українців Росії. Я завжди підтримував його просвітницьку роботу, прислухався до його порад і пропозицій і робитиму це надалі.

Василь Дума – російський політичний та громадський діяч, доктор економічних наук, дійсний член Академії гірничих наук.

З 13 травня 2004 року – член Ради Федерації Федеральних Зборів РФ. У 2005 році обраний головою Ради Об’єднання Українців Росії та Федеральної національно-культурної автономії “Українці Росії”.