Святкування 60-річчя Едмонтонської станиці Пласту

27-28 вересня 2008 р. бенкетом з балом у конвенційному центрі “Shaw” і святковою збіркою в міськраді Едмонтонська станиця Пласту відсвяткувала 60 років праці.

Хоч витоки Пласту в Канаді сягають 1925 року, в Едмонтоні він направду почав тривалу працю шістдесят років тому, коли в Країні Кленового Листка поселилася повоєнна хвиля українців.

Спершу сходилися під храмом, а тоді придбано домівку на 100-му авеню. Коли та  домівка стала непридатною, придбано другу на 79-ій вулиці, де пластуни й тепер проводять свої заняття. Робилися також заходи придбати власну оселю на стаціонарні табори, але через недогляди деяких осіб до того не дійшло.

Місяцями йшла копітка праця комітету, щоб гідно відсвяткувати ювілей станиці. В комітеті працювали старші пластунки Арета Грищук, Олеся Маркевич, Леся Стефанів і Адріяна Товстюк та сеньйорки Дарія Васараб-Ролланд і Ксеня Скрипник-Бубель. Вислано запрошення усім, хто колись пластував в Едмонтоні, і вони поз’їздилися з України, США та різних канадських провінцій. І так, до нас завітали наш колишній станичний, а тепер Начальний Пластун д-р Любомир Романків зі США, а з Торонто – голова КПС Ганна Шиптур.

Господарями бенкету були колишній станичний Любомир Маркевич, що прибув на свято з Києва, і Ореста Шулякевич. Свято почалося молитвою й благословенням трапези, яке довершив капелан ієромонах Іриней (колишній пластун Павло Пристаєцький), і хвилиною мовчанки, якою вшановано тих, що відійшли від нас, як пластуни кажуть, “на вічну ватру”.

Після вечері відчитано привіти від міста, провінційного уряду, українських організацій (з якими Пласт в Едмонтоні завжди дружно співпрацював) та інших станиць. Тоді пластовий ансамбль “Ре мінор” відспівав пісні “Світи, місяченьку”, “Нехай і холод, і вітри”, а пластовим сеньйорам – до 60-річчя – “Многая літа” на різні мелодії.

У своїй історичній розповіді Мирон Стефанів згадав тих перших чотирьох – Марту Батицьку (по чоловікові – Лишак), Ольгу Микитів (Шевчук), Марію Росляк (Дитиняк) і Зоряну Яворську (Сокольську), що розпочали тут пластове життя, тодішніх станичних, капеланів і виховників, завдяки праці яких мало залишилося таких секторів нашого громадського життя, де пластуни не брали б активної участи, а то й не займали б провідні місця. Це було передусім релігійне та патріотичне виховання, плекання духовного, а тепер і фізичного зв’язку з Україною та її Пластом. І так, сміло крокуємо в майбутнє з нашим 60-річним досвідом.

Святкову програму завершено відеоколажем історії станиці, який приготувала гетьманська вірлиця Олеся Маркевич, і виступом дуету “Грим” у складі Миколи Білаша і Олеся Лазурка, що виконали монтаж популярних серед пластунів пісень. Вечір закінчився забавою у супроводі оркестрів “Барвінок” і “Евфорія”, в кожному з яких грають пластуни.

Коли на бенкеті й забаві в суботу, 27 вересня, святкувала станиця з майже всією едмонтонською громадою, відзначення в неділю, 28 вересня, мало радше внутрішньопластовий характер. Воно почалося Божественною Літургією, яку відправив пластовий капелан ієромонах Іриней.

На збірці, після формального відкриття, виступив зі словом-спогадом колишній едмонтонський виховник новаків, юнаків, тоді станичний, а тепер Начальний Пластун, д-р Любомир Романків. Він роками докладав величезних зусиль, щоб Національна скавтська організація України Пласт була прийнята до Всесвітньої Організації Скавтського Руху (World Organisation of the Scout Movement), і його зусилля нарешті увінчалися успіхом нинішнього року. Справді, Пласт в Україні сильнішає, але й нам треба рости. Начальний Пластун закликав молодь їздити на табори в Україні, що принесе користь усім.

Голова КПС Ганна Шиптур привітала станицю з 60-річчям, вручила святкову грамоту й подякувала за працю станиці і в Канаді, і у світі.

Тоді настала святкова частина відзначень. Гніздова Люба Білаш вручила посвідки новацьких проб: другу одержав Зенон Горбай, третю – Іванка Бардай, Роман Гладишевський, Матей Максимович і Софія Семенко, а п’яту – Адам Вархола, Михайло Герчук, Давид Лащук і Лука Сливинський.

Юначка Марина Ролланд одержала четверте юнацьке відзначення, а Дарія Сторощук (з Калґар) – третє. Юнаків розвідувачів Михайла Гнатова і Андрія Хіхловського іменовано пластунами скобами, а тоді вони зі своїми колегами – скобами Тимошем Горбаєм і Степаном Лазурком перейшли з рядів юнацтва у старше пластунство. Станична Анна Сливинська вручила старшим пластунам Олесю Лазуркові, Роману Тимчакові і Роману Сторощукові (з Калґар) третє старшопластунське відзначення.

Начальний Пластун д-р Любомир Романків вручив орден Святого Юрія у сріблі пластунам сеньйорам Дарії Градюк-Горбай і Маркіяну Лазуркові. Врешті, станичні грамоти подяки одержали від Анни Сливинської пластуни-сеньйори: скарбник Тарас Боцюрків, медсестра Надя Вархола, господар Зенон Мартинків і бібліотекар-архівіст Надія Цинцар.

Свято закінчилося відкриттям проекту ювілейного значка, який виготовила пластунка сеньйорка Оля Боцюрків, і спільною фотографією на сходовому майданчику міськради. 

Усі фотографії пластуна сеньйора Андрія Шиманівки