З історії     "Новий Шлях", 23 квітня 1977 р. (Перше число, видане в Торонто після переїзду з Вінніпеґу)
Переймаємо естафету

Після довгої підготови тижневик “Новий Шлях” з цього числа появляється в Торонті. Перенестися “Новому Шляху” з Вінніпеґу до Торонта було не легко. Не з огляду на технічні труднощі, які завжди існують, а з огляду на сантименти, традиції тощо. Бо ми всі звикли на протязі десятиріч, що “Новий Шлях” у Вінніпезі, що він, неначе, став органічною, невіддільною частиною канадсько-українського заходу, бо на тому заході він заснований 46 років тому, перейшов там своє “бойове хрищення”, переборював там перші клопоти та перешкоди і звідси почалася його довга черга успіхів.

За декілька років українська громадськість діяспори відзначатиме 50-річчя “Нового Шляху”. Відзначатиме не ювілейними славословіями, хоч і їх не обминути, але переглядом осягненого і здобутого впродовж тих п’яти декад, критичною аналізою здобутків і невдач, наміченням нових завдань, нових плянів. А сьогодні, на порозі нового етапу, мусимо ствердити, що “Новий Шлях” завжди був і залишиться назавжди на форпості життєвих трудів і визвольної боротьби українського народу, був і залишиться інформатором і супутником української людини в Україні і в світі. Бо в цьому його життєва функція і його призначення.

Колись “Новий Шлях” без труднощів доходив до деяких частин українських земель. Сьогодні змінилося. Червона Москва залізною заслоною, “ґраніцею на замкє”, намагається не допустити його туди. Та все ж таки різними відомими і невідомими стежками, з чималими перебоями він потрапляє туди. За час існування “Нового Шляху” багато дечого змінилося в Україні. Коли він починав своє існування, голод і терор комуністичної партії, брутальний наступ Москви нищили одиниці, нівечили цілі суспільні верстви, здавалося, знищать біологічну субстанцію українського народу. Не було легко і на інших українських землях. Потім прийшла війна, і до червоного російського божевілля долучилося брунатне гітлерівське.

Все перетривав український народ! Трудом і боротьбою, потом і кров’ю захистив і зберіг себе. А сьогодні перейшов до протинаступу. З народньої гущі виростають люди, які безстрашно заявляють: “Ми живемо і будемо жити! Ми є і будемо!”

“Новий Шлях” видається у Канаді і є органічною частиною української громади в ній. Після більше сотні років державного розвитку Канада ввійшла в полосу бурі, яка загрожує її існуванню, як цілости. Ми живемо в Канаді, ми є її творчою активною частиною; її доля і її майбутнє великою мірою у наших руках. Ми її співтворили, будували разом із іншими, і ми разом із іншими будемо її зберігати й боронити. Ми знаємо, що вона перед великими змінами. Нас не задовольняють деклямації про рівність усіх культурних груп, про багатокультурність. Ми будемо працювати та боротися за повне здійснення тієї рівности для всіх, а тим самим і для нас, у єдиній, спільній нам усім Канаді, за справжню багатокультурність, яка стає змістом сучасної Канади, яка формує її завтрішній характер, будує її могутність.

Великі зміни зайшли і заходять в українській діяспорі. Колись ми були розкиненими громадянами в різних країнах і на різних континентах, об’єднані спільним походженням, традиціями та прагненнями. Сьогодні ми стаємо суспільством нового типу, яке пов’язане спільними плянами і функціями, поділом і координацією праці, спільним керівництвом. У світі, в якому йде вирішальна боротьба між російським імперіялізмом та комунізмом, з одного боку, а з другого – між волелюбними націями і свідомими своєї людської гідности одиницями, ми стаємо організованою частиною тієї боротьби.

З традиційної столиці канадських українців, із степового Вінніпегу, наші друзі передають нам естафету. Ми переймаємо її в свідомості важких і відповідальних завдань, з’ясованих вище. Понесемо її по змозі наших сил, щоб скріпленою і збагаченою передати тим, що прийдуть після нас, що вже надходять.

  Редакція

PHOTOS

1 - Др. Модест Мицик, голова Видавничої Спілки “Новий Шлях”

2 - Працівники “Нового Шляху” в Торонто (зліва направо): Марія Ніжна, Мирослав Павлик, сидить Наталка Бундза, Ляриса Стражник, Ярослав Гайвас. Бракує Григорія Реплянського

3 - Приміщення “Нового Шляху” у Торонто, 2150 Bloor St. W. після переїзду із Вінніпеґу