Про “Новий Шлях”, що змінився і залишився той самий

Здоров будь, Друже! Бачу, ти вже втомився у такій далекій дорозі. А я вже затужила за тобою. Розкажи ж нам про своє скитальське життя. Кажеш, що після стільки років викинули тебе з Твоєї власної хати і ти опинився в комірнім. Ти не журися, ти нам показував дорогу, захищав нас і боровся за святу нам усім ідею та вчив, як іти шляхом, на якому написано добро українського народу. Через те ми гордилися тобою. Колись ми жили в тяжчих умовах, як тепер, але тобі ніколи не бракувало людей твердої вдачі і глибокої віри в майбутність.

Люди мого покоління пригадують собі, як ти довгі роки сповняв свою місію в боротьбі з московським комунізмом. Бачу, що в дорозі до нас ти підтоптався і меншим став, але серед нас ти оживеш. Підростеш і скріпнеш. Ти ж дістав нових людей, до тебе горнуться молоді. Всі ті, що живуть тією самою ідеєю, що жили твої основоположники. І завдяки цьому твої слова летітимуть у світ, розносячи славу про наш народ.

Мені вже розказували, як ти “гич гайкінг” добивався до Торонта. Нелегка була дорога, але тепер ти в добрих руках. Думаю, що висловлюю думку нас усіх тут на сході, коли висловлюю велику радість з того, що ти так скоком-боком опинився серед нас.

“Новому Шляху” лише 46 років, я дещо старша, тому й можу говорити так. 23 березня мені вже проминуло 75 років життя. Хочу на цьому місці по-
дякувати моїм Приятелям, що привітали мене з моїми уродинами та й обдарували мене. А чудесні ці мої приятелі, наші добрі друзі: пані С. Проців і пан І. Кавун, панство Стафірні, М. Онисько, Е. Рудзів, А. Стефанів, М. Дунець, Д. Вин, К. Николайчук, А. Нецівка звеселили мене своєю присутністю, мої любі і дорогі!

Коли ж і “Новий Шлях” загостив до моєї хати в мої 75 років, то я з тієї нагоди дарую йому 100 доларів, а на Визвольний Фонд передала 25 дол. Я обходила свої 75-ті уродини, і коли Бог буде ласкавий, ще й дальші роки буду підтримувати “Новий Шлях”, хай навіть других 75 років!

А редакторам, тим, що пишуть, і тим, що записують, тим, що рахують гроші, і тим, що рахують сторінки, всі вони на відповідальних постах, бажаю кріпкого здоров’я і витривалости.

               Калина Гладун-Мигаль,
                                    Торонто
“Новий Шлях”, 28 травня 1977 р.

Від редакції: Калина Мигаль була передплатником і щедрим жертводавцем “Нового Шляху” до кінця свого життя. Вона відійшла у Вічність на 102-му році життя в Українсько-Канадському Осередку Опіки в Торонто. У день святкування її 100-літнього ювілею “Новий Шлях” подарував пані Калині Мигаль довічну безкоштовну передплату на часопис. У своєму заповіті вона зробила княжий дар на “Новий Шлях”, за що ми їй дуже вдячні.