Правду
не заховаєш
Й.
Сірка
На сторінках газети “Сільські вісті” за
21.10.2005 р. була надрукована стаття народного депутата ВР України Івана Бокия
“На контрах з правдою”. Автор звертає увагу читачів на те, що КПУ до сьогодні
не зайняла критичного ставлення до українського Голокосту, мовляв, боїться
правди і у своїх виданнях продовжує займатися брехнею. Пан Бокий звертає увагу
на те, що серед членів КПУ були люди, які протестували проти політики
керівництва партії, але їхня доля була лише тим кращою від жертв Голодомору, що
вони або вчинили самогубство, або їх розстріляли чи запроторили на Сибір. Коли
читаєш статтю, то складається враження, що автор хоче виправдати тих рядових
членів КПУ, які ще й сьогодні залишаються у лавах партії, яка довершила
небачену в історії людства трагедію на українському народові. Такі статті
повинні б читати не тільки комуністи, які ще й сьогодні не визнають повністю
український Голокост, організований
КПРС, але і безпартійні – всі покоління, щоб зрозуміти, яку страшну
трагедію пережив український народ під комуністичною диктатурою! Коли б народ
знав правду про злочини КП, то не залишались би по Україні пам’ятники катам
українського народу та імена тих катів не красувались би у назвах численних
міст і сіл, вулиць та підприємств України.
Якщо зі змістом статті І.
Бокия можна погодитись, то з висновками вже не дуже.
На закінчення Бокий пише:
“У комуністичній ідеї багато здорового і цінного, якщо його не перетворювати на
суспільний домострій”.
По-перше, те, що у
комуністичній ідеї “здорове і цінне”, – виникло не в головах вожаків КП(б), а
перевзяте від християнства чи когось з мислителів – перевзяте і спотворене, а
коли ідея залишається не застосованою, то вона утопічна.
По-друге, в “ідеї” націонал-соціалістів Адольфа Гітлера
також можна знайти “здорове і цінне”, але сьогодні в Німеччині ніхто не шукає в
тих ідеях чогось позитивного, оскільки трагедія, якої зазнав німецький народ,
не дозволяє цього.
Саме тут повинні б
замислитись рядові члени КПУ і безпартійні – чому Німеччина з тоталітарної
держави трансформувалася у демократичне суспільство, яке могло б служити
прикладом для пострадянських республік.
Дуже напрошується до
статті І. Бокия висновок – наслідувати приклад Німеччини! Зробити Комуністичній партії процес “Нюрнбег-2” – з результатом її заборони!
Я слідкував за дискусією
на українському телебаченні про визнання УПА між членами КП тт. Вітренко та
Голубом і паном Тягнибоком від прихильників визнання УПА воюючою стороною, і
моєму диву й обуренню не було меж. Я прожив у Німеччині 35 років, але не можу
собі уявити, щоб сьогодні в Німеччині допустили нацистів не те що до екранів,
але й на сторінки великих республіканських газет чи радіо. Не тільки те, в
сьогоднішній Німеччині не дозволили б фашистам під чужими прапорами
протестувати проти мирної демонстрації патріотів Німеччини, які боролися за
визволення Німеччини і її незалежність. В Україні влада дозволила ворогам
Української держави під чужими прапорами насильну демонстрацію проти героїв
України!
Великий російський
політик-гуманіст, який більшість свого життя присвятив КП, а якийсь час належав
до її керівництва, Александр Яковлєв ще 1996 року казав, що КПРС потрібно
зробити процес, засудити і заборонити її діяльність.
Голокост, про який пише
І. Бокий, був організований КП 1932-1933 рр., знищив українське селянство, а
дії КП пізніше знищили українську інтелігенцію і духовенство – все це не може
виправдати жодна “здорова і вартісна ідея”!
Така партія, яка нищила
десятиліттями народ, не має права говорити від імени народу! Покійний А.
Яковлєв (помер недавно на 82-му році життя) знав добре історію партії, до якої
десятиліттями належав, тому він бачив тотожність між націонал-соціалістами та
комуністами-большевиками, а отже, й доля їхня повинна бути однакова – заборона.
Наступні покоління будуть вдячні за таку заборону, бо правду не заховаєш, а
ідей здорових і вартісних можна пошукати і знайти у чесних людей і партій.
Партію звірства, ненависти до людини, партію, яка не може змити зі своїх рук
кров десятків мільйонів, потрібно заборонити задля майбутнього України і задля
людей, яких ця партія і сьогодні отруює