Президент СКУ зустрівся із торонтською громадою
Хто хоча б один раз побував на зустрічі з
президентом Світового Конгресу Українців паном Аскольдом Лозинським, неодмінно
матиме бажання знову послухати його при нагоді. Блискучий, емоційний промовець,
який без жодної нотатки так і сипле цифрами, прізвищами й посадами, людина, яка
на будь-яку подію має свою думку і не боїться її висловити, досвідчений і
прагматичний адвокат, який про Україну говорить не за інтернетними даними, а
знає її зсередини, оскільки буває там, напевно, частіше, аніж, скажімо, в Торонто.
Цього разу пан Лозинський
вирішив поділитися своїми враженнями про IV Всесвітній Форум Українців, сучасні
події в Україні та найближчі плани СКУ щодо відзначення сумних річниць
української історії – Голодомору 1932-1933 років і Акції “Вісла” 1947 року. Зустріч
відбулася в Інституті Святого Володимира 21 жовтня ц. р.
До найбільших позитивів
Форумів, які беруть свій початок від 1992 року, президент СКУ зарахував нагоду
зустріти українців з найвіддаленіших куточків земної кулі і ознайомитися з
їхнім життям, організаційною діяльністю, таким чином залучаючи до світового
українства нових членів.
Усі Форуми, зауважив пан
Лозинський, були успішними, але попередні запам’яталися тим, що слова критики,
яка звучала на адресу тодішньої влади в Україні, викликали відповідну негативну
реакцію влади. Сьогодні ж, при Президентові Ющенку, який за рівнем демократії
на цілу голову вищий від своїх попередників, така критика вважається цілком
нормальним явищем. Промовець також відзначив, що Віктор Ющенко – великий
патріот, справжній українець, який любить свій народ і бажає добра для нього.
Великою честю для учасників Форуму стала участь у ньому і виступ Президента
України, який, вислухавши критичні зауваження представників діаспори у свій
бік, пообіцяв взяти їх до відома.
Своєрідну заувагу
висловив пан Лозинський щодо обрання управи Української Всесвітньої
Координаційної Ради, яку очолив Дмитро Павличко. На жаль, майже усі
представники України, які увійшли до керівного органу, поважного віку, а
хотілося б бачити молодих людей, з новими думками і новою візією. До того ж,
УВКР фінансується українським урядом і через те не може бути повністю
незалежною.
Змальовуючи сучасну
політичну й економічну ситуацію в Україні, пан Лозинський наголосив, що,
незважаючи на усі мінуси, Україна сьогодні іде шляхом демократії. До негативів
він зарахував затвердження прем’єр-міністром Віктора Януковича, а головою
Верховної Ради Олександра Мороза. Незважаючи на те, що Партія регіонів на
парламентських виборах набрала найбільший відсоток голосів, її провідник Віктор
Янукович не мав морального права очолювати уряд. І не йдеться навіть про
сумнозвісні судимості сьогоднішнього прем’єра. Головна його провина –
президентські вибори 2004 року, коли він разом з головою ЦВК Ківаловим
намагалися вкрасти перемогу у Віктора Ющенка. У будь-якій демократичній країні
пана Януковича притягнули б до суду, натомість в Україні Янукович стає
прем’єр-міністром, а його прибічник Ківалов – головою Комітету ВР у справах
судівництва. Яка іронія і яке знущання над народом! Це ж стосується інших
комітетів, керівництво якими дісталося комуністам.
Повертаючись до особи
Віктора Януковича, пан Лозинський зауважив, що він усіляко намагається
запровадити в Україні російську мову як державну, сам у виступах на державному
рівні послуговуючись російською. Незважаючи на те, що закордонні справи згідно
з Конституцією України належать до компетенції Президента, прем’єр-міністр,
виступаючи у Брюсселі, дозволив собі зауважити, що Українська держава не готова
до вступу до НАТО. А це вже недогляд Віктора Ющенка, який повинен був
заборонити такі заяви.
На жаль, після уведення
конституційної реформи повно-важення Президента обмежені, і прийняття
будь-якого закону залежить як від Верховної Ради, так і від уряду. Як відомо,
на чолі ВР стоїть одіозний Олександр Мороз, а на чолі уряду – Віктор Янукович.
Отже, Віктор Ющенко повинен розуміти, що в Україні створено ворожий йому уряд,
який робитиме все, щоб не дати Президентові ефективно працювати.
Пан Лозинський висловив
критику на адресу оточення і радників Віктора Ющенка, які добиралися не за
професійними ознаками, а на основі кумівства і відданости Президентові. Як
наслідок – програні “Нашою Україною” вибори, нездорова атмосфера у Секретаріаті
Президента, протекціонізм і лобіювання інтересів окремих груп. Сьогодні у
Секретаріат Президента прийшла нова команда, і хочеться вірити, зауважив пан
Лозинський, що стануться позитивні зміни.
Говорячи про роль
діаспори в українській політиці, президент СКУ наголосив, що основними
питаннями в діяльності світового українства на найближчу перспективу він вважає
Акцію “Вісла” і Голодомор 1932-1933 років. Українські організації за кордоном
повинні усілякими методами впливати на те, щоб уряд Польщі визнав Акцію “Вісла”
як злочинну щодо українського народу і перепросив Україну на міжнародному
рівні. Це ж саме стосується Голодомору, який мусить бути визнаний геноцидом
проти українського народу. Совєтська Росія на чолі з комуністичною партією у
30-х роках минулого століття зорганізувала Великий Голодомор з єдиною метою – поставити
на коліна, знищити свідомий український народ. Це ті питання, на які діаспора
може і повинна мати вплив. Завдяки діяльності українців за кордоном у девяти
країнах світу уже вдалося впровадити резолюцію щодо визнання Голодомору
геноцидом. Але ця резолюція повинна бути впроваджена щонайменше у тридцяти
державах.
Виступ пана Лозинського
викликав жваву дискусію. Чимало присутніх на зустрічі хотіли висловити свою
думку щодо порушених у доповіді подій, а також поставити запитання
доповідачеві. Окремі з них повністю підтримували президента СКУ, інші ж
висловлювали протилежні судження. Але і ті, що прийшли на зустріч із паном
Аскольдом Лозинський, і ті, що взяли участь у дискусії, продемонстрували, що їм
не байдужа доля матірної землі. І висновок президента СКУ про те, що Україна
незабаром стане демократичною державою, а український народ – нацією, яка має
справді національну державу, підтримали оплесками.
Текст і фотографія Лариси Гринди