“Теленовини” як прецедент для українців

Повз увагу широкої громадськости та багатьох ЗМІ пройшла подія, яка має прямий стосунок до нещодавнього інциденту із закриттям у Польщі єдиної україномовної інформаційної програми “Теленовини”. Так, нещодавно газета польських українців “Наше Слово” повідомила, що після тримісячної перерви програма повертається в ефір. Як інформує відповідальний редактор передачі Андрій Вархіл, “вона буде виходити в ефір до кінця грудня, а що далі – не відомо”. Не зрозуміло також, як сталося, що програму повернули, бо, як стверджує редактор, “просто надійшло рішення зверху, що має транслюватися черговий випуск програми, і все, без жодних пояснень”.

Водночас треба наголосити, що трансляцію передачі скорочено з     25-ти до 12-ти хвилин. Очевидно, що це призведе до зменшення кількости матеріалу в одному випуску, проте формат “Теленовин” залишається без зміни. Зокрема, у жовтневому випуску планується репортаж із VI з’їзду Об’єднання Українців у Польщі, що відбувся в Перемишлі.

Таким чином, кампанія протесту, що її у зв’язку із закриттям програми організували й провели наші земляки в Польщі та окремі діячі і сили в Україні, дала хоч якийсь результат. Одразу ж зазначимо, що солідарність із “Теленовинами” висловила далеко не більшість вітчизняних медійників і політиків, а тому є сенс про них згадати.

Знайшов час звернутися до польської влади заступник голови Верховної Ради України Микола Томенко, який у листі до віце-маршалка Сейму Республіки Польща пана Єжи Шмайдзінського акцентував на необхідності “збереження програми українських новин на Польському публічному телебаченні TVP, що відповідатиме духу добросусідського ставлення до прав української діаспори на території Польщі”. Про доцільність продовження виходу в світ програми “Теленовини” йшлося у зверненні голови парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Анни Герман до депутатів польського Сейму. З проханням виступити на боці української громади Польщі та захистити їх права до мерів Ряшева, Кракова, Лодзя, Вроцлава, Перемишля та Любліна звертався міський голова Львова Андрій Садовий. З-поміж політичних сил на закриття української програми відреагувало лише ВО “Свобода” та її провідник Олег Тягнибок.

Основний же тягар, пов’язаний із намаганнями відновити ефір “Теленовин”, взяли на себе українці Польщі. За відносно короткий час було зібрано 40 тисяч підписів під заявою на захист програми “Теленовини”. Між іншим, одні з перших під документом в обороні програми поставили свій підпис греко-католицькі ієрархи – Митрополит Кир Іван Мартиняк та Єпископ Кир Володимир Ющак. Навколо справи захисту “Теленовин” зібрались люди різних професій, політичних переконань та конфесій з усіх кутків Польщі.

У заяві ОУП з нагоди завершення збору підписів зазначається: “Попри те, що влада телебачення та інші органи, відповідальні за захист прав національних меншин, не довели до зміни некорисного не лише для нас, але й загалу суспільства рішення, наша акція – це немалий успіх. Така кількість підписів – це перш за все заперечення інертности і того, що ми не вміємо заявити про свою громадянську позицію. Попри відсутність на сьогодні позитивних рішень у справі привернення програми, наша справа не є програною. Головна управа ОУП вирішила йти далі з нашими домаганнями й винести проблему закриття “Теленовин” на європейський рівень. Це крок, щоб знайти важелі впливу й довести до зміни некорисного для нас рішення керівництва TVP”.

На сьогодні достеменно не відомо, якою буде подальша доля “Теленовин”. У листі до голови ОУП Петра Тими директор підрозділу польського публічного телебачення, відповідальний за підготовку інформаційних програм, Я. Пінський пояснив закриття програми малою популярністю та необхідністю економити кошти.

За його даними, середня аудиторія програми, котра виходить першої суботи на початку кожного місяця на каналі TVP info, понад 140 тисяч глядачів, а вартість підготовки однієї програми трохи менше 5 тисяч доларів за нинішнім курсом 2,9 злотого за долар. Умовою відновлення показу програми пан Пінський назвав залучення українцями спонсорів, серед яких, як джерело, вказав програми допомоги Євросоюзу. Він також повідомив, що Agencja Informacji TVP планує забезпечувати інформаційні потреби нацменшин, у тому числі українців, у наступному телевізійному сезоні, що починається восени, “у більш ефективний спосіб”, але при цьому не пояснив деталей.

Отже, майбутнє “Теленовин” доволі туманне, а обнадіює лише те, що українці сповнені бажання і сил продовжувати свою боротьбу за право отримувати інформацію рідною мовою. Вже сьогодні можна стверджувати, що ситуація з “Теленовинами” у Польщі може стати прецедентом для українців, які проживають в інших країнах. Маються на увазі передусім ті країни, де українці фактично позбавлені своїх культурних та інформаційних прав.

Не секрет, що в цьому плані найбільш дискриміновані наші земляки, що проживають на території Російської Федерації. Українці, які становлять найчисельнішу етнічну групу в РФ після росіян і татар, не мають державної системи українського шкільництва, культурно-освітніх закладів, преси, радіо та телебачення рідною мовою – всього того, чим широко і вільно користується в Україні російська етнічна спільнота. А тому епопея з “Теленовинами” у Польщі мала б стати для них добрим уроком, суть якого дуже проста: лише покладаючись на власні сили, можна відстояти право на гідне життя.

Богдан Червак, член ПУН,

провідник Київської міської організації ОУН