Світи нам, “Світличко”, світи...

Світи нам, “Світличко”, світи
На довгі й щасливі роки.
Ми радо до тебе йдемо,
Бо вчиш нас на щастя й добро.

Такі слова може сказати кожна дитина, яка 3-4 рази на  тиждень переступає поріг “Світлички”. Блищать радісно очка, і наші діти опиняються в обіймах вчителів п. Іри і п. Наді, які уже не один рік тут працюють і не одного хлопчика чи дівчинку, що народилися в українській сім’ї в Канаді, вчили пізнавати навколишній світ і висловлювати свою думку українською мовою. А це дуже нелегко. Адже наші діти виростають у різних сім’ях, і батьки мають різні погляди на виховання своєї дитини. Тому п. Надя і п. Ірина шукають підходи до душі і серця кожної дитини, враховуючи вік, ступінь розвитку, мовлення, інтереси. Але мета і у батьків, і у вихователів спільна – найкраще навчити і виховати дитину.

Рідною українською мовою вчителі вчать наших діток логічно висловлювати свою думку, реагувати на все, що відбувається довкола них. І багато у цьому сприяють ігри. Кожна гра – це навчальна праця, це норма і потреба дитини. Ігри допомагають вирости дітям розумними, вдумливими, кмітливими. Вчителі знають, що тільки за допомогою ігор у такому віці можна навчити дитину.

Наші діти ростуть щогодини, щодня. Тому доля Івасиків-Телесиків, неслухняного Колобка, хитрої Лисички-Сестрички допомагає їм відкривати потаємний світ життя цих героїв. Адже за кожною сторінкою казки, за кожним завданням – своя таємниця, а за нею – цікава робота вчителя-вихователя, тобто вміння читати чи інсценізувати казку за допомогою іграшок, рухів, голосу і міміки.

Такою нелегкою працею шановні п. Надя і п. Ірина будять у дітей жагу пізнання реального і уявного світу, вчать їх порівнювати, робити правильний вибір. Адже всі ми пам’ятаємо, як у дитинстві захоплювалися казками про королів, красунь, відьом. Ми колись, а тепер наші діточки повинні розуміти: якщо ти хочеш бути принцом, то повинен це заслужити. Лише праця, доброта, взаємоповага можуть зробити людину Великою.

Багато теплих слів мені також хочеться сказати про Свято Осені, яке проводилося у “Світличці” за участю всіх груп діток: “Бджілок”, “Зозульок”, “Соняшників”, “Ко-зачат”. Треба відзначити велику працю вчителів у підготовці концертної програми, костюмів і подарунків для кожної дитини. На святі малюки бавилися, читали вірші, співали пісні: “У новеньких чобітках ходить осінь по стежках”, “Ми йдемо гуляти, жовте листячко збирати”, “Жовте листя вже паде”. Дуже шкода, що не всі батьки мали можливість побачити, як їхні діти чемно і активно бавилися на святі, як готували прикрасу на шию своїй матусі, які були слухняні, гарні.

А скільки праці було вкладено у підготовку свята батьками під керівництвом Роми Дубчак! А як чудово був прибраний зал!

Невимовно красивими появи-лися перед нашими дітками п. Анна і п. Галина у ролі осені. Малята зачарованими поглядами дивилися на них і розумно відповідали на запитання, співали з ними пісні.

Добре, що вчителі “Світлички” проводять таке свято як альтернативу карнавалові “Галовін”. Адже ми всі – віруючі християни. Ми не можемо допустити нечисту силу у середовище маленьких, чистих і святих душ наших діток.

Щастя вам і здоров’я, п. Надю і п. Ірино.

Щастя вам і здоров’я, шановні батьки, хто бере активну участь у житті “Світлички”.

Христя Копчук,

мама Оріани і Любомири