Ющенко – невироблений політик?

Walter Cap

Як між людь-ми, так і між національни-ми лідерами виринають кризові ситуації, викликані часто несподіваними обставинами чи навіть смішними, якщо не комічними заходами.

Ось президент Росії Єльцин любив випити чарку-дві. Його дорадники й люди, найближчі до нього, знали, як він реагує на котру з черги чарку й відповідно укладали його “розклад годин”. І заходили ситуації, коли він не дотримувався “графіка”, тоді часом така його поведінка спричиняла кризові ситуації.

Ось президент США Буш став найбільшим любителем гумористів і комедійних акторів, особливо на популярних телевізійних шоу, як Ліно або Леттерман. Уже підрахували, що Буш побив усі рекорди усіх президентів США за кількістю президентських “джовків”, чи по-нашому жартів, чи по-вітчизняному – анекдотів. Ще не дослідили – або не хочуть досліджувати – соціологи, чи така реклама серед народу додає до популярности президента чи віднімає від неї. Навіть його дружина Лорі на одному бенкеті прилюдно “відіграла” роль з популярної ТБ драми “Розпачливі дружини” – одну з них. Скаржилася, що її президент вдома спить у той час, коли треба бути активним... (Коли загостить така демократія до домівок президентів України?)

У постпомаранчевому періоді історії України Президент Ющенко щоразу більше стає об’єктом вітчизняних жартів. Що ж, свобода слова починає набирати відваги. І жартують собі, незважаючи на “антиблокову”, чи як її звати, кризу. Хто в тому винен і як цю кризу “ліквідувати” – це тема жартів, бо, виглядає, іншим способом її роз’язати-побороти не вдасться.

Вітчизняні політологи чи політики якось ніби не бачать причини й не зауважують, коли, як і хто в тому винен. Чому? Бо Україна має уряд, який “урядує” чи, сказавши по-політичному, вдає, що “урядує”. Це майже “джовк”. Або навіть справжній “державний акт” – факт. Хто може з певністю ствердити? Хіба не небезпечна Служба безпеки України? Інший майже “джовк”: Україна не мала Конституційного Суду, який мав би вирішувати “конституційні” справи, бо той, хто мав би його назначати, не збирався цього робити. І нема “конституційної кризи”, а якби навіть заіснувала, то хто буде знати без Конституційного Суду. Хіба Олександр Мороз або лідер опозиції, ще не затвердженої вроди-породи – Юлі. Це інший – не конституційний “джовк”. Хоч вже є отой суд, але не знати, чи він не “джовк”.

Кого винуватити?

Народ звинувачує усіх політиків. Але ж він їх вибирав. Вибирав? Вибирав, бо не мав вибору. Це ще один “джовк”!

Дехто винуватить Президента Ющенка, бо він Президент. І нема кого іншого винуватити. Це передбачив передбачливий політолог-президент СКУ Аскольд Лозинський! Він сказав: “Ющенко – невироблений політик”. Ще перед тим, як Ющенко став справжнім політиком-Президентом. А тепер, після Форуму, п. Лозинський змінив свою думку, кажучи: “Президент – дуже порядна і гарна людина, але він не політик”.

Чи Президент СКУ цим самим сказав “джовка” чи анекдот, а чи висловив “політичну мудрість”?