Конференція УНО Канади і БО

Величаве святкування ювілею МУНО

Лариса Гринда

Крайова Конференція Українського Національного Об’єднання Канади і Братніх Організацій завершилася в суботу, 7 листопада, величавим ґала-бенкетом з нагоди 75-ліття заснування Молоді Українського Національного Об’єднання в Домівці Філії УНО Торонто, на 145 Evans Ave. Одночасно відбулася інавґурація новоствореного Інституту Молодих Провідників ім. Павла Юзика.

МУНО було засноване 27 липня 1934 р. у місті Саскатуні. Завдяки зусиллям студентів та молодих вчителів, серед яких був перший голова КУ МУНО і пізніше канадський сенатор Павло Юзик, створено відділи по цілій Канаді.

Протягом усього часу МУНО разом зі своєю батьківською надбудовою – Українським Національним Об’єднанням Канади віддано працювало над збереженням українсько-канадської культурної спадщини, зміцненням українсько-канадської спільноти і підтримкою незалежної та демократичної України.

Сьогодні МУНО поставило перед собою нове важливе завдання – заснування Інституту Молодих Провідників ім. Павла Юзика. Спрямований на нашу українську молодь, Інститут має на меті посилити добровільну громадську діяльність і участь у канадському громадському житті на довшу мету та виховання ідейної молоді, яка з часом зможе очолити наші українські організації.

Звичайно, що проект потребує широкої підтримки Братніх Організацій, колишніх членів МУНО та прихильників. Це засвідчив згаданий бенкет, який був задуманий не лише як святкування, але й збірка фондів на Інститут Молодих Провідників. Бенкет відкрито традиційним виконанням українського та канадського славнів і молитвою, яку провів Його Преосвященство, Єпископ-Емерит Української Католицької Єпархії Торонто і Східної Канади, колишній член МУНО Владика Роман Даниляк.

Опісля ведуча вечора Ганя Метулинська попросила до привіту голову КУ МУНО Володимира Гриціва, який подав коротку історію діяльности МУНО та окреслив майбутні плани. Він подякував усім, хто прибув на бенкет, за щедру підтримку молодих українсько-канадських провідників. Відтак розпочато вечерю, протягом якої відбувалися офіційні та мистецькі точки. Зокрема, в мистецькій частині низку творів виконала Капела Бандуристів Канади під керівництвом д-ра Віктора Мішалова, виступ якої супроводжувався тривалими оплесками. Також виступив танцювальний ансамбль “Козаки”. Особливо сподобався присутнім “Гопак” у їхньому виконанні.

З черги до слова запросили членів МУНО Олесю Погорєлову, Василя Підзамецького, Тараса Баб’юка і Христину Ґловер, які поділилися своїми враженнями від праці в організації, зокрема розповіли про поїздки у складі делегацій МУНО з Торонто в Альберту, Саскачеван і Нову Скошію. Під час цих поїздок вони мали нагоду побачити місця, де селилися перші українські піонери, познайомитися з українськими канадськими політиками Євгеном Звоздецьким і Едвардом Стельмахом, зустрітися з тамтешніми українськими громадами і нав’язати контакти зі своїми ровесниками в інших провінціях Канади.


Привіт мунівцям з нагоди їхнього ювілею склали голова Централі Конгресу Українців Канади Павло Ґрод, депутат Канадського парламенту Борис Вжесневський, генеральний консул України в Торонто Олександр Данилейко, представниця Канадсько-Української Парламентської Програми Анна Коваленко та президент УНО Канади Тарас Підзамецький. Усі вони відзначали, що приємно бачити у залі молодих людей, членів МУНО, які хочуть продовжувати естафету своїх батьків і дідів і прагнуть прислужитися українській громаді в Канаді та вкласти свою частку у розбудову Української держави.

Головних доповідачів на бенкеті – доньку та сина сенатора Павла Юзика Вікторію Юзик-Карп’як і Теодора Юзика  представив пан Тарас Підзамецький.

 Пані Вікторія Юзик-Карп’як подала біографію свого батька, наголосивши, що вся родина надзвичайно горда, що новостворений Інститут Молодих Провідників носитиме ім’я Павла Юзика.

Пан Теодор Юзик розповів про професійну діяльність батька та його участь в організаційному житті, зауваживши, що нелегко давалася Павлові Юзикові його кар’єра. Але на прикладі життя батька можна продемонструвати, як українці добилися великих досягнень і увійшли у велику канадську політику.

Народився Павло Юзик в сім’ї українських емігрантів. Виховувався батьками в дусі любові й поваги до Батьківщини своїх предків. Навчався в Саскачеванському Університеті, де здобув ступінь бакалавра фізико-математичних наук (1945), бакалавра історії (1947), маґістра історії та слов’янознавства (1948), і в Університеті Міннесоти (США) – доктора філософії (1958). У 1932–1942 рр. викладав у державних школах провінції Саскачеван.

Постійно обстоював незалежність України. Замолоду долучився до українського громадського життя. Заснував МУН, був його першим, а згодом – почесним головою. У 1963 р. П. Юзика було обрано членом Канадського сенату, з 1975 р. він – заступник голови Канадської Парламентської Асоціації в НАТО.

Попри зайнятість на державній посаді, він ніколи не полишав роботу в українській громаді, працював у багатьох українських та канадських установах і товариствах.

Професор П. Юзик написав низку праць з історії української еміграції в Канаді, які й досі не втратили своєї актуальности.

Сенатор Павло Юзик виголосив 3 березня 1964 р. свою першу велику промову в сенаті, присвятивши її дуже актуальній проблемі вкладу етнічних меншинних груп, а зокрема українців, у господарство і культуру Канади. Це була нова концепція “багатокультурности”, основана на тому, що державна політика Канади повинна визнати третій етнічний елемент. На основі цього Оттава проголосила у 70-му році політику багатокультурности, яка полягає в тому, що хоч у Канаді є дві офіційні мови, проте нема офіційної культури.

Усім присутнім було дуже приємно, що члени родини достойного сенатора Павла Юзика прибули на святкування 75-ліття МУНО, і промовці вечора постійно наголошували на цьому.

Мистецьку програму продовжила молода співачка зі Саскатуну Тереса Сокирка, яка виконала в’язанку творів українських композиторів та своїх власних під акомпанемент на гітарі.

Закінчився приємний, елегантний вечір забавою в супроводі оркестру “Буря”, і молоді, і старші мали нагоду потанцювати під запальну українську музику.

 Велика подяка жертводавцям та спосорам ґала-бенкету – достойному Іванові Яремкові, який подарував 10 тисяч доларів, Філії УНО Торонто, Community Trust Company Limited, Філії УНО Гамільтон, родині Юзиків, Лесові Сальнику, Наталці Бундзі-Іваницькій, родині Підзамецьких, Українській Кредитовій Спілці.