Сл. п.

Оксана Захарко

Подяка

Несподівано велике горе прийшло у нашу родину – від інфаркту серця у зовсім молодому віці відійшла у вічність моя єдина найдорожча доня Оксана. Лікарі протягом двох тижнів боролися за її життя, але всі намагання виявилися марними.

Бог покликав її до себе, а ми, усі найрідніші – батьки, чоловік Володимир Захарко, діточки Данилко і Софійка, бабця Наталя, залишилися у невимовному смутку і розпачі.

Протягом усього часу, коли моя доня Оксана перебувала в непритомному стані у шпиталі, родина, друзі та приятелі замовляли Служби Божі за її оздоровлення, всі намагалися підтримати нас морально, відвідували і переживали.

1 жовтня ц. р. на 38-му році життя душа моєї коханої доні перенеслася туди, де немає печалі, ані зітхання, а життя вічне. Численні знайомі і незнайомі люди прийшли відпровадити її в останню путь.

Родина дякує Владиці Романові Данилякові, отцям Ігореві Панчишину, Іванові Диріву, Іванові Палісі та Богданові Винницькому за Служби Божі за оздоровлення, панахиди і похоронні відправи, всім за присутність, за надіслані квіти і співчуття, за пожертви на освітній фонд для дітей Данилка і Софійки, садочок “Сонечко”, Heart and Stroke Foundation і на пресовий фонд “Нового Шляху”.

Наше горе – невимовне, але Ваші молитви і співчуття є для нас підримкою, тому вдячні Вам за це.

Нехай Господь Бог поселить душу нашої дорогої і незабутньої доні Оксани там, де всі праведники спочивають, а ми збережемо пам’ять про неї у наших серцях назавжди.

Вічна Їй пам’ять.

Залишена у невимовному горі–

Леся Панько,

мама,

з родиною