Хор “Дніпро” вшанував Лисенка

“Скарби Лисенка” – дуже відповідний вибір на перший концерт хору “Дніпро” з новим диригентом Іриною Шмігельською, бо цього року припадає 170-та річниця з дня уродин Миколи Лисенка і 100-та річниця від дня його смерті. Концерт відбувся в суботу, 6 жовтня 2012 р., у First Presbyterian Church в Едмонтоні.

Творив Лисенко у різних галузях музики. Ці жанри були гарно вичислені золотим пером на афіші й на обкладинці програмки – праця Ксені Мариняк.

Під час концерту точки успішно чергувалися жанрами й різноманітністю: повний хор, солісти, квартети, малі ансамблі, сценки з опер. Фортепіанний супровід Ірини Тарнавської прекрасно зливався зі співом, а ведучий Роман Британ цікаво розповів у двох мовах про життя і творчість Лисенка.

Почався концерт духовною музикою, молитвою “Боже Великий, Єдиний“ (1885 р.) на слова О. Кониського. Хоч церковних творів Лисенка небагато, їх співають донині. Слідувала історична пісня для мішаного хору “Ясне сонце в небі сяє” (зі “Слова о полку Ігоревім”), переклад М. Максимовича.

У своїй музичній праці Лисенко черпав з народної творчості. Багато з цього сам науково збирав і опрацьовував. Він мав глибоке розуміння стилю і власних рис української народної пісні і залишив нам понад 500 обробок народних пісень з фортепіано чи без. Дві пісні “Зелений барвіночку” і “Пливе човен“ жартівливо виконала “Дніпрова Хвиля” – Сузанна Романюк, Оксана Тарнавська, Наталя Онищук, Дарця Васараб-Ролланд, Ксеня Мариняк. Пісню ”Верховино, світку ти наш” виконав із достосованими словами жіночий хор – дир. Мирослава Загарія.

Другою дуже важливою ділянкою творчості Лисенка було музичне опрацювання “Кобзаря”. Він вповні відчував ідейні принципи Шевченка і з усіх українських композиторів написав найбільше музики на слова Шевченка – понад 80. Незважаючи на Валуєвський указ 1876 р., що заборонив усе друкування українською мовою, Лисенко далі збуджував національну свідомість народу музикою і хорами, за що царська влада його безнастанно переслідувала. Справді, в музиці Лисенко був тим, чим Шевченко був у поезії і прозі!

Згодом Лисенко почав працювати над творами великої форми – кантатами. У цьому жанрі він знайшов відповідну форму для оспівування величних патріотичних образів Шевченка. Публіка почула одну з найкращих композицій Лисенка, кантату “Радуйся, ниво неполитая” – текст Т. Шевченка “Ісая, глава 35”. У п’яти її частинах декламував Степан Мельниченко, співав квартет у складі Лілеї Волянської, Наталі Онищук, Романа Коновальця, Богдана Криницького, жіночий хор – соло сопрано Лілея Волянська і в урочистому фіналі мішаний хор.

Заслуги Лисенка в ділянці хорової музики великі. Він перший в Україні організував національні професійні капели і концертував з ними по країні. Навчив, як треба творити і виконувати пісню до слів Шевченка та інших поетів. Хорову пісню “Сон” на слова О. Маковея виконали Наталя Онищук, Дарця Васараб-Ролланд, Ксеня Мариняк, Роман Коновалець, Іван Гук, Тарас Кічма, Еміліян Ґрох – дир. Мирослава Загарія. Тoді цілий хор заспівав “Широкая, високая, калино моя” на слова Т. Шевченка з поеми “В казематі”.

Лисенко – перший український композитор, що написав твори для струнних і духових дерев’яних інструментів з фортепіано і без. Всі інші його інструментальні твори для фортепіано соло. Не дивно, адже Лисенко сам піаніст, але через дуже тяжкі політичні умови обмежив свою творчість до вокальної музики.

Гості струнного квартету під керівництвом Анни Козак, члени Edmonton Symphony Orchestra – Анна Козак, Еріх Бухман, Мартіна Смажаль, Джулі Амундзен, під час концерту заграли два твори.

Микола Лисенко є творцем української національної опери в різних жанрах. Найвище досягнення в історичному жанрі – це “Тарас Бульба”, лібр. М. Садовського. Мотиви й інтонації дум та історичних пісень передають характер епохи визвольної боротьби українського народу проти польської шляхти. Першу пісню “Гей, літа орел” (пісня Тараса з ІІ дії) заспівав баритон соло Богдан Криницький, другу пісню “За світ встали козаченьки” – мішаний хор. “Енеїда”, лібр. М. Садовського, за твором І. Котляревського – цe сатирична опера, в якій різко висміюються державні порядки в Україні за царизму. “Вальс” Венери з ІІ дії виконала сопрано соло Мирослава Загарія.

“Різдвяна ніч” – лібр. М. Старицького за повістю М. Гоголя. У цій комікo-ліричній опері змальовані фантастичні пригоди у Різдвянy ніч у селі близько Полтави. В цьому творі багато етнографічного матеріалу, і Лисенко також використав церковні співи для дяка. Квартет з IV дії виконали у строях, на по-різдвяному вдекорованій сцені: Солоха – Сузанна Романюк, Дяк – Іван Гук, Чуб – Еміліян Ґрох, Голова – Богдан Криницький.

Лисенко перший увів в українську і світову музику дитячі опери. Ці три опери, усі на лібр. Дніпрової Чайки, розраховані майже в цілості на дитяче виконання. Треба зазначити, що ці дитячі опери донині залишаються майже одинокими в українській музиці.

“Пан Коцький” вимагає старших дітей з добрим слухом. Ці “старші діти”, що грали у строях ролі Зайця та інших звірів з ІІ дії, були: Заєць – Юлія Дитиняк, Ведмідь – Еміліян Ґрох, Вовк – Богдан Криницький, Кабан – Роман Коновалець.

Остання точка концерту – це уривок фантастичної дитячої опери “Зима й весна”. До хорової пісні “Весна іде” Сузанна Романюк, як Весна у вінку з кошиком з квітами, всюди садила квіти до музики, що відтворювала звуки природи. А інструментальне тло дитячих опер – лише фортепіано. Закінчився концерт фінальним хором, що співав бадьору пісню “А вже весна, a вже красна”.

Неможливо показати всю велич Лисенка за дві години. Але те, що публіка чула і бачила, приймала грімкими оплесками захоплення. Ірина Шмігельська підібрала справді взірцеві перлини, щоб гідно представити обсяг музичної творчості Лисенка. Вибір весни на кінець, напевно, не мав нічого спільного з погодою в Едмонтоні, бо тут віяв сніг третій день після концерту! Можна уявити, що це символ розквіту нового творчого напряму праці хору. Щасти вам Боже!

PHOTO

Хор “Дніпро” з Едмонтону