У 25-ліття священства о. Михайла Лози

Павло Лопата

-----------------------

У неділю, 3 листопада ц. р., у просторій залі при церкві Св. Йосифа в Оквіллі, що є найновішою збудованою церковною спорудою у провінції Онтаріо, панувало велике торжество в честь пароха церкви о. Михайла Лози з нагоди 25-ліття його священства. Урочисту програму цього свята розпочав молебень. У ньому брали активну участь кілька священиків-отців з різних парохій українських католицьких церков – о. мітрат Іван Татарин, o. мітрат Роман Ґаладза, о. мітрат Роман Паньків, о. Петро Шумелда, о. Іван Паліса, о. Петро Ґаладза, о. Роман Лобай, о. Андрій Фіґоль, о. Тарас Дусановський, о. Зенон Вальницький, о. Володимир Кривоглавий та о. Олександр Лащук, а також диякон Михайло Ляхович на чолі з преосвященним Владикою Стефаном Хмілярем. Під кінець ювілейної відправи Владика Стефан виголосив зворушливу проповідь, адресовану здебільшого о. Михайлові Лозі як священнослужителеві у Христовому винограднику. Опісля новозаснований церковний хор під диригентурою п-і Галини Рущак кілька разів співав “Многая літа”.

Трапезну вечерю, яка відбувалася у залі, поблагословив Владика Стефан. Кілька дівчат в українському народному вбранні з ансамблю “Україна” під керівництвом Лесі та Валерія Мовчанів вітали о. Михайла та усіх гостей хлібом-сіллю, а під музичний супровід пісні “Господи, помилуй нас” десятеро молодих дівчат з ансамблю “Барвінок”, одягнені в біленькі сукенки, із палаючими свічечками в руках, виконали композицію танцю під проводом Федора Даниляка.

Ведучими ювілейного свята були молоденькі Александра Голик та Олександер Підзамецький. Обоє чудово і зовсім сміливо вив’язалися зі своїх завдань, яких під час тригодинної програми не бракувало.

Щоб всі приявні, а їх було понад 450 осіб, запізналися з життям ювілята, у кількох частинах було висвітлено на великому екрані прозірки. З цього матеріалу, підготовленого донькою Маріанною, присутні довідались про життєвий шлях чо-
тиричленної сім’ї Лозів: о. Михайла, добродійки Оксани та їхніх дітей – доньки Маріанни та сина Маркіяна.

На підставі фотографічних світлин стало відомо, що майбутній священик народився у місті Філадельфії, в родині свідомих емігрантів, що прибули після воєнної хуртовини з України до США. Дванадцятирічним юнаком Михайло лишив за собою Америку і поїхав до Риму – навчатися в українській духовній семінарії. Після її закінчення він продовжував свої студії філософії в Українському Католицькому Університеті під патронатром Патріарха Йосифа Сліпого. Магістерську дисертацію з філософії молодий Михайло осягнув навчанням – спочатку в Семінарії Св. Духа й накінець при Університеті Св. Павла в Оттаві.

Як відомо з історії Української Греко-Католицької Церкви в Україні, під час 50-80-х років вона була атеїстичною Москвою забороненою, тобто перебувала у підпіллі. Владика Ізидор Борецький, Екзарх УГКЦ Східної Канади з осідком у Торонто, благословив групу молодих українських семінаристів, у складі якої був М. Лоза, і запропонував їм їхати в Україну, щоб 1988 року, відзначаючи 1000-ліття Хрещення Русі-України у вільному світі, вони отримали ординацію у Львівсько-Галицькій Єпархії з-під жезла тодішнього Митрополита Володимира Стернюка та Єпископа Павла Василика. Як Всевишній велів, так воно і сталося. Повернувшись з України, в о. Михайла, що одружився із симпатичною дівчиною на ім’я Оксана два роки перед висвяченням на священика, тобто 1986 року, у грудні 1988 року народилася донька Маріанна, а потім син Маркіян.

Пастирське покликання і служіння Богові, Церкві та українському народові в Канаді в о. Михайла з добродійкою почалося сотрудництвом при церкві Св. Юрія в Ошаві. Через повних 13 років (1988–2001) служіння для парохіян у цьому місті отця Лозу призначено бути священиком при церкві Св. Йосифа в Оквіллі.

Кожен з присутніх на ювілейному святкуванні мав змогу ознайомитися з відданою працею молодого отця на підставі вибраних фотографій, переважно з молоддю. Фоторепортаж переривався задля того, щоб ведучі мали змогу просити до слів вітання всяких достойних гостей, які ближче співпрацювали з отцем у різних організаціях. А вони, наприклад, пл. сен. і член Станичної Ради Пласту Торонто Володимир Пясецький і станична Пласту Торонто Дарія Ковалик, Євгенія Данко – промовець в імені парохіяльної громади, Маріанна Лоза, Орися Яворська, Ярко Матківський з парохії Св. Юрія Великомученика в Ошаві та інші, дійсно прекрасно виголошували свої слова признання та заслуги ювілята протягом його 25-літньої невсипущої праці. Несподіванкою було й те, що щирі поздоровлення передав отцеві Лозі його знайомий зі шкільної науки в Римі Владика Борис Ґудзяк, довголітній ректор Львівської Богословської Академії (2000–2012 рр.), а сьогодні Апостольський Екзарх для українців греко-католиків Франції, Швейцарії та країн Бенілюксу, якого можна було побачити на екрані, почути його теплі, добрпзичливі слова. Листовні привіти надійшли від Папи Римського Франциска, Пластової Станиці з Торонто, Конгресу Українців Канади та багатьох інших.

Настав час, коли перед голосником появилися Андрій Соханівський і Тарас Підзамецький, які в імені членів Дирекції Української Кредитової Спілки вручили о. Михайлові конверт з чеком на суму 10.000 доларів на будівельний фонд парохії Св. Йосифа. На екрані знову появився фоторепортаж, який висвітлював фізичну роботу при будівництві нової церкви, її освячення весною минулого, 2012 року, а також групи молодих та старших, які активно уділялися досі у праці при цій святині. На знак подяки о. Михайлові та добродійці Оксані вручено прекрасні букети квітів.

У своєму заключному слові ювілят висловив усім щиросердечну подяку за те, що так величаво змогли зорганізувати незабутнє для нього свято і так численно змогли прибути на цей святковий день, програму якого склали члени парохіяльного заряду: Ольга Голик, Мирослава Воркун, Євгенія Данко, Уляна Підзамецька на чолі з п-і Іриною Шлапак. Подяку він передав своїй найближчій родині, що приїхала з Америки, Ганнусі Романюк (“Троянда Кейтерінґ”) за приготування смачної вечері, квітковій крамниці пана Любомира Левицького за подаровані композиції з квітів і танцювальним ансамблям “Барвінок” та “Україна”.

PHOTO

1 – Священики різних парафій з’їхалися, щоб разом відслужити ювілейний молебень

2 – Члени танцювального ансамблю “Україна” офіційно привітали о. Михайла, добродійку Оксану і Владику Стефана, а голова парафіяльної ради Орест Спорняк передав вітання від усієї церковної громади

3 – Ведучі святкування – Александра Голик і Олександер Підзамецький вміло і дотепно перевели програму

4 – Голова Дирекції Української Кредитової Спілки Андрій Соханівський і головний управитель Української Кредитової Спілки Тарас Підзамецький вручили о. Михайлу подарунок в сумі $10,000 на будівельний фонд церкви