Хто спланував поїздку і мету зустрічі із Митрополитом УПЦ Московського Патріархату Володимиром Сабоданом?

Сила правди і світла перевершила і вийшла на світло денне до великого числа вірних УПЦ у Канаді, США та загально чисельної української громади світу.

Голова президії консисторії УПЦ Канади о. Богдан Гладьо 24 вересня 2006 р. взяв участь у богослужінні у соборі Києво-Печерської Лаври спільно з ієрархами Московського Патріархату та у м. Чернівцях у Свято-Духівському соборі, де зустрівся з великим противником УПЦ КП, Митрополитом Чернівецьким і Буковинським Онуфрієм УПЦ МП.   26 вересня 2006 р. відбулася зустріч отця Богдана Гладя з Митрополитом Володимиром Сабоданом, під час якої обговорювалися питання налагодження відносин УПЦ в Канаді з УПЦ МП в Україні.

Така подія затривожила кожного свідомого українця, який знає, скільки лиха, невинних жертв і крові було пролито протягом століть через тих же самих “канонічних” московських агентів. У котрий же раз наша Церква буде хитро обдурена і затерзана у ведмежі московські обійми? Як дивно, що ієрархи УПЦ у Канаді не цікавляться або не хочуть знати бандитської поведінки і наруги над УПЦ КП і чомусь сприяють цій московській, ворожій для нас Церкві.

Більше трьох місяців у Чернігові комуністка Н. Вітренко фінансує московськими фондами пікетування і блокаду довкола нашого, історичного, козацького собору Св. Катерини, який був офіційно переданий УПЦ КП і за старанням таких же церковних лідерів, ворожих агентів, як Митрополит Володимир Сабодан, Митрополит Чернівецький Онуфрій, Митрополит Одеський Агафангел і їм подібні, продовжується глум і наруга над нашою Церквою і нашим народом.

Хоч би для переконання і моральної підтримки наших братів та сестер у Христі треба було б поїхати туди, відвідати і переконатися, на якій “приємній і культурній” мові до вас заговорять представники “канонічної” Церкви Московського Патріархату, а то ще і довелося б втікати або боронитися від “канонічних побратимів”. Може, тоді зрозуміли б наші духовні отці і наші ієрархи УПЦ у Канаді, з ким щодня доводиться зустрічатися нашому духовенству УПЦ КП в Україні.

Не потрібно пояснювати нікому, що УПЦ КП – це наші брати, патріоти, які з великою посвятою і відданістю здвигають у важких обставинах з руїн зруйновану рідну Церкву, тим же самим ворогом, до якого повзуть московські симпатики, шукаючи шлях до єднання з московською Церквою.

Чи потрібно ще пригадати, що саме Московський Патріархат захопив найцінніші історичні пам’ятки, найкрасивіші і найбільші козацькі храми, собори, монастирі, церкви, що все церковне майно і дорогоцінні скарби були загарбані і перевезені до Москви.

Мимоволі насувається питання: кому доручено довіреність і велику відповідальність за відстоювання справ рідної УПЦ у Канаді і чи справді ми можемо довіряти тим людям, які засвідчили свої погляди і активність у зближенні з ворожою Україні Церквою Московського Патріархату?

У Торонто засновано громадський Комітет “Приятелі Київського Патріархату”, який діє вже від 2001 року. Окрім великої постійної матеріальної та моральної допомоги парафіям Київського Патріархату в Україні, Комітет стежить за потоками діяльности УПЦ у Канаді і глибоко переживає незрозумілим для нас, негативним ставленням до УПЦ КП. Саме цього хоче Москва та її підступна церковна політика. Не хоче зупинитися на церковному майні в Україні, а намагається проходити далі, дивлячись хитрим і ласим оком на Українську Православну Церкву в Канаді, посилаючи туди своїх “смиренних і канонічних” агентів (священиків і, дуже можливо, єпископів), які будуть наполегливо працювати, реалізуючи свої плани.

Хочемо вірити, що бажання зберегти УПЦ у Канаді переможе, і ми будемо дуже обережні у виборі правдиво українського ієрарха (єпископа) для нашої Церкви.

Тим, які бажають тісної співпраці і єдности з Московською Церквою, бажаємо рішучости  до поєднання з нею і щирої молитви прощення до Бога.

Нам же подай, Боже, мудрости і національного духу на шляху до досягнення єдиної Національної і Помісної Української Православної Церкви з Патріаршим престолом у Києві.

За Комітет “Приятелі Київського Патріархату” Ірина Ващук, голова