Марґарета Шпір, віце-президент Канадського Товариства Приятелів України

У березні 1933 року молодий журналіст з Уеллсу, Велика Британія, на ім’я Ґарет Джонс вийшов з потягу “Київ–Харків” на маленькій станції серед степу. Ця перерва у подорожі не була дозволена, навіть більше – суворо заборонена. Знав про це і сам Ґарет Джонс, адже він писав в одній із своїх статей: “Я твердо вирішив побачити на власні очі,  як насправді живуть селяни. Це тяжке завдання, бо журналістам заборонено відвідувати села. Єдине, що можна зробити, це купити квиток до одного з великих міст, а тоді таємно на півдороги вийти з поїзда”.

 Те, що побачив в українських селах Ґарет Джонс, глибоко вразило його. “Село зустріло мене неприродною тишею, я довго блукав, поки натрапив на живу душу”. Напівпорожні села, люди, що ледве пересувалися, опановані однією думкою – де знайти кусень хліба, напівживі діти із спухлими животами та благаючими очима. Страшне слово ГОЛОД звучало з уст невинних жертв... “Мене мучило питання, – писав Ґарет Джонс, – чому можливо, щоб люди вмирали з голоду в одній із найбагатших сільськогосподарських країн світу? Я питав селян: звідки голод? Селяни відповідали: “Це не вина природи, це вина комуністів. Комуністи зробили з нас рабів”.

29 березня 1933 року, відразу ж після повернення із Совєтського Союзу, Ґарет Джонс дає в Берліні прес-конференцію, викриваючи го-лод як рукотворний злочин. Подано також звіти у “Вечірні Вісті” Evening Post News Service на всій території США про жахливу трагедію українського села. Серію статей Ґарета Джонса про голод в Україні друкує Hearst Press.

Викривальні статті Ґарета Джонса вмить зруйнували всю систему брехні, яку поширювала на Заході могутня машина пропаганди совєтського режиму. Адже у статтях Ґарета Джонса вперше прозвучала правда. Комуністична влада Совєтського Союзу почала запекло оборонятися. Ім’я журналіста було включене у “чорний список” ОГПУ, його звинувачували у різних злочинах, включно із шпигунством, йому було суворо заборонено в’їзд до Совєтського Союзу. Преса обзивала Ґарета Джонса брехуном, а комісар закордонних справ СРСР Литвинов вислав спеціальну телеграму протесту до Лондону. Ґарет Джонс не сприймав серйозно тих погроз і звинувачень, він писав правду і думав, що йому немає чого остерігатися. Та він помилявся...

У липні 1935 року Ґарет Джонс разом із німецьким журналістом д-ром Гербертом Мюллером вирушають у Північний Китай та Монголію. В листі додому Джонс переконував батьків у тому, що подорож цілком безпечна. Але невдовзі обидвох журналістів викрадають “бандити”. Німця випускають через два дні, а тіло Ґарета Джонса знаходять через два тижні. Ґарет Джонс лише кілька днів не дожив до свого тридцятиліття...

Можливо, таємницю смерті визначного журналіста буде розкрито. Нещодавно у Британському Національному Публічному Архіві відкрито документи, які чітко вказують на те, що вбивство Ґарета Джонса у 1935 році – це справа рук НКВД. Це – помста сталінського режиму за правду про злочин Голодомору.

Щоб довідатися більше про життя і працю відважного журналіста, який не побоявся сказати правду про невинні жертви сталінського режиму, запрошуємо Вас на вечір, який спільно влаштовують Канадське Товариство Приятелів України та  Наукове Товариство ім. Шевченка в Канаді. Головний промовець – наш гість із Великої Британії Найджел Коллі –  письменник, незалежний дослідник, а також племінник визначного журналіста Ґарета Джонса. Просимо всіх на імпрезу, яка відбудеться у понеділок, 27 листопада 2006 року, о 7 годині вечора в КУМФ за адресою 2118-А Bloor Street West., Toronto.