Японська
компанія “Санторі” вивела сорт блакитних троянд “Аплодисменти”. З листопада їх
продаватимуть у найбільших містах Японії по $23 за штуку – вдесятеро дорожче
від звичайних.
Над новим сортом японці працювали майже 20 років. У
троянд немає синього пігменту дельфі ні ді на. Щоб виростити квіти блакитних
відтінків, учені пересадили їм гени трибарвної фіалки.
Новинку перевірила японська урядова комісія з
біологічної безпеки. Квіти визнали безпечними для навколишнього середовища,
дозволили продавати.
У квіткових магазинах давно є блакитні троянди. Але
вони фарбовані. Білі квіти поливають водою із синім фарбником, який додає
пелюсткам потрібного відтінку.
Синього пігменту немає також у гвоздик. У 1996 році
наукові співробітники дочірньої організації “Санторі” в Австралії
створили блакитний сорт “Мундаст”. Рослинам пересадили гени петунії і левового
зіву. У 1998-му вивели фіолетові гвоздики “Муншедоу”.
Німецька
авіакомпанія “Люфтганза” надасть пасажирам на тривалих міжконтинентальних
перельотах змогу доступу у всесвітню мережу. Як повідомляє агентство DPA, для цього укладено контракт з компанією Panasonic Avionics Corporation, яка позиціонує себе як
єдиний провайдер, що надає широкосмуговий доступ в інтернет над океаном.
Наступного
року новим обладнанням оснастять 50 літаків “Люфтганзи”, залучених на
міжконтинентальних рейсах. Тестова фаза завершиться в першій половині 2010-го,
а з другого півріччя сервіс стане доступним для пасажирів.
Вартість
нової послуги поки що не визначено, за деякими даними, вона становитиме
10 доларів на годину. Якщо проект виявиться успішним, слідом за
міжконтинентальними авіалініями доступ в інтернет з’явиться на повітряних
суднах, що літають на короткі й середні дистанції.
В Іраку
готуються до звільнення іракського журналіста Мунтазіра аз-Зейді, який минулого
року запустив у тодішнього президента США Джорджа Буша-молодшого взуттям, за що
був засуджений до трьох років тюремного ув’язнення.
Його мають випустити із в’язниці достроково, через
дев’ять місяців після ув’язнення.
Старший брат журналіста повідомив, що “в іракців є
привід для свята, оскільки аз-Зейді зробив сміливий вчинок, яким показав, що
іракці можуть протистояти окупантам”, – повідомив “Інтерфакс-Україна”.
Аз-Зейді запустив у Буша-молодшого черевиками на
прес-конференції 14 грудня минулого року, коли той відвідував Ірак із
прощальним візитом. Тодішній президент США не постраждав, а журналіста було
арештовано й ув’язнено за напад.
Учені з’ясували, чому риба не поєднується з червоним вином. Виявилось, що неприємний рибний присмак після одночасного вживання цих продуктів з’являється через залізо, яке міститься у вині. Результати роботи опубліковані в журналі Journal of Agricultural and Food Chemistry. Їх короткий виклад доступний на порталі ScienceNOW.
Більшість
сортів червоного вина змінюють смак рибних страв, сприяючи утворенню сильного
рибного присмаку. Учені розробили декілька гіпотез, що пояснюють його природу.
Наприклад, фахівці вважали, що рибний присмак визначається поліфенолами або
діоксидом сірки. Автори нової роботи вирішили з’ясувати причину непоєднуваности
експериментально.
Учені
пропонували семи дегустаторам вина спробувати 38 сортів червоного і 26 сортів
білого вина. Паралельно із вживанням напою добровольці з’їдали невелику порцію
морського гребінця – молюска, який вирізняється вираженою здатністю залишати
після себе рибний смак. Учасники досліду оцінювали, наскільки сильний присмак у
кожному випадку, після чого учені провели хімічний аналіз всіх сортів вина.
Виявилось,
що інтенсивність присмаку залежить від концентрації у вині заліза. Після того,
як вона перевищувала 2 міліграми на літр, гребінець набував неприємного кислого
присмаку. Тести із вимочуванням висушеного гребінця у вині з різним вмістом
заліза підтвердили ці результати. При цьому червоні вина містять більше заліза,
ніж білі сорти вина.
Поки
дослідники не з’ясували, які компоненти в морському гребінці та інших
морепродуктах реагують із залізом. На даний момент автори припускають, що це
ненасичені жирні кислоти.
Лист, написаний британським
військовослужбовцем у роки Другої світової війни, був доставлений за адресою
призначення через 64 роки після відправки.
Оформлене
на двох сторінках послання було відправлене до Великобританії Чарльзом
Флемінгом, що проходив військову службу в Італії. Лист був адресований його
матері.
За
словами представника британської Королівської пошти, вірогідною причиною такої
довгої доставки могло бути те, що лист тривалий час знаходився поза увагою
відомства, а потім його хтось знову відправив адресатові.