Св. п. Василь Ґавдан

21 жовтня 2009 р. помер Великий Бойко – Василь Ґавдан.

Народжений у селі Михновець Турчанського району, на зеленій Бойківщині, 1924 року.

Село належало до національно свідомих сіл. У Василя було дві сестри – Катерина і Марія і брат Іван. Батько був ковалем, брат Іван відслужив військову службу у Польщі, і як тільки виникла потреба в УПА у 1942 році, був покликаний як військовик служити народній справі, звідки ніколи не повернувся.

Василь, як виріс, вступив на Торговельні курси в Самборі, які закінчив успішно.

У 1944 році з батьком та іншими сельчанами покинув село перед большевицькою навалою і разом з німецьким фронтом опинився на Мадярщині. Там, загубивши з татом один одного, опинився в Німеччині, а тато повернувся додому, до родини.

У 1951 р. село Михновець потрапляє під Польщу, а людей вивозять в Одеську область, в село Агафіївку. Тут опиняються Василеві дві сестри і батьки. Василь відвідав родину двічі під час незалежної України.

Я нижче підписаний та ще і кум почули від Василевої сестри таке: “Брате, як тут люди жили, як не було церкви”. І тут Василь у великій мірі долучився, що постала греко-католицька церква в селі Агафіївці.

Треба підтвердити: Василь віддав велику частку для свого народу.

Приїхавши до Канади, дістається до м’ясовиробничої фірми у Гамільтоні. Відданою працею і здібностями стає завідуючим відділом спеціального виробництва шинок. Дочекався пенсії.

Завдяки Василеві УНО в Гамільтоні набуло нову домівку на вулиці Паркдейл, яка існує і розвивається до сьогодні і головою якої Василь був довгі роки. Постала Кредитова Спілка, яку Василь очолював довгі роки як головний управитель.

Церква отця Миколая в Гамільтоні також завдячує йому за великий вклад.

Василь залишив сина Ігоря і доню Іру з родинами в Оттаві.

Вічна про Тебе пам’ять, дорогий Бойку Василю!

Василь Славич