Ділимося сумною вісткою,

що 28 жовтня 2013 року в Монреалі

відійшов у вічність

бл. п.

Іван Сербин

Іван Сербин народився 26 січня 1919 року в селі Хлівищі Чернівецької області. Після закінчення семирічної школи, у віці п’ятнадцяти років, він залишив батьківську хату, щоб здобути фах різника. У 1941 році Іван вступив до Буковинського куреня, аби боротися за незалежність України. У 1944 році з частиною куреня приєднався до партизанки у Франції. Уникаючи повернення до радянської України, він два роки поневірявся по світу в чужій військовій формі, аж доки у 1947 році не подався назад до Європи. Часто без грошей та документів, у чужих країнах і серед чужої мови, Іван умів добре оцінити ситуацію, не піддатися на провокації і правильно вибрати свій наступний крок. Коли дістався до Парижу, почав брати участь

і сприяти українському громадському життю.

У 1950 році він одружився з Олею Гутовською, і наступного року родина Сербин іммігрувала до Канади, де незадовго народилися сини Богдан і Андрій. У Канаді, як новий іммігрант, Іван зумів швидко вивчити мови, знайти відповідних спільників і зрозуміти світ приватного підприємництва. Іван працював не тільки, щоб матеріально забезпечити молоду родину, але й щоб своїми пожертвами допомагати Україні, українській діаспорі і докладатися до давньої мрії – здобуття незалежності України. Він рік за роком складав пожертви для Української Церкви та різних інституцій, як-от УНО в Монреалі, Києво-Могилянська Академія в Україні, різні просвітні та доброчинні організації. У 2008 році отримав медаль “За працю і звитягу” від президента України за вагомий внесок у розвиток українсько-канадських відносин та активну діяльність у гуманітарній сфері.

Нехай пам’ять про нього завжди буде у наших серцях.

У світлу пам’ять Івана Сербина родина складає пожертву $200 на пресовий фонд “Нового Шляху”.