Українські жінки у Другій світовій війні

Початок нового осіннього сезону в Науковому Товаристві ім. Т. Шевченка розпочався 24 вересня 2010 р. у приміщенні КУМФу в Торонто особливо урочисто і багатолюдно. Велику громаду людей привабили як особа доповідача – п. І. Винницької, так і тема її доповіді, присвячена долі українських жінок у Другій світовій війні. Мґр. Іроїда Винницька добре відома в Канаді своєю різнобічною громадською роботою. Особливо багато енергії присвячує вона збиранню документів – свідчень недавньої історії України в Українсько-Канадському Дослідно-Документаційному Центрі. З 2002 року п. Винницька почала збирати інтерв’ю з жінками, що пережили Другу світову війну. Впродовж років було записано тисячі годин хвилюючих жіночих розповідей, які пізніше було відібрано, впорядковано та проаналізовано згідно зі спеціально укладеними таблицями. З підсумками проробленого аналізу мґр. Винницька й ознайомила численну аудиторію на першому осінньому засіданні НТШ.

Як підкреслила п. Винницька на початку свого виступу, метою її праці було подати відомі історичні події крізь особисте бачення їхніх безпосередніх учасників, надати вже хрестоматійним сторінкам історії конкретного людського виміру. Для дослідницького опрацювання було вибрано 66 інтерв’ю, що прагнули охопити різні групи жінок за їх територіальною приналежністю, соціально-демографічними та іншими ознаками. В результаті виділилися три основні теми, що окреслили типові долі українських жінок у роки війни.

Перша – жінки-матері як жертви війни. Це тема, що понині викликає гострий біль та пекучі емоції. П. Винницька навела хвилюючі розповіді про те, як жінки в несамовитих умовах родили дітей під час втечі на Захід або в совєтських тюрмах чи на засланні, а потім були розлучені зі своїми діточками, часом – назавжди.

Друга тема – жінки – жертви совєтських репресій за політичну діяльність чоловіків. І тут присутніх схвилювали розповіді про знущання енкаведистів над жінками, чоловіки яких брали участь в ОУН чи УПА. За “гріхи” чоловіків жінок жорстоко допитували, грозили розстріляти їх дітей, а потім висилали до таборів.

Нарешті, у третьому сюжеті, вибраному доповідачем, жінки постали вже в іншому світлі – не як жертви війни, а як її героїні – активні учасниці підпільної боротьби проти ворогів України. Все більше зібраних і друкованих матеріалів свідчить про надзвичайно активну участь українських жінок у боротьбі УПА. Мґр. Винницька дослідила різноманітні функції, що їх виконували жінки в підпіллі. Це й участь у роботі Українського Червоного Хреста, що був складовою частиною УПА, і праця зв’язковими, друкарками та копіювальницями, і велика пропагандивно-агітаційна робота по селах, і, нарешті, боротьба зі зброєю в руках в одних лавах із хлопцями-повстанцями.

Доповідь мґр. Винницької була щедро проілюстрована документами та фотографіями жінок, розповіді яких стали основою цього такого важливого і хвилюючого дослідження. Особливої емоційної ноти додало доповіді й те, що в залі були присутні деякі з тих, справді подиву гідних жінок, котрі не лише перенесли страшні випробування війни, а й мали достатньо душевної мужности, щоб поділитися своїм болем і оприлюднити його для історії. Нехай же книга, яку на основі проведеного дослідження готує до друку мґр. Іроїда Винницька, стане ще однією нев’янучою галузкою у вінок прекрасним і мужнім українським жінкам й увічнить їх у пам’яті майбутніх поколінь.

Даґмара Турчин-Дувірак,
 пресовий референт НТШ

PHOTO

Виступає мґр. Іроїда Винницька