Особиста боротьба Януковича з Голодомором

4 жовтня 2010 року президент Янукович видав указ щодо Національної премії України ім. Тараса Шевченка, яка визнана як найпрестижніша нагорода за творчу роботу в галузі культурного розвитку в Україні. Указ був у значній мірі непоміченим, за винятком, можливо, для тих, хто продовжує чекати гіршого від Віктора Януковича. Нові президенти в Українi регулярно редагують процедурні питання, що стосуються нагороди, наприклад, Віктор Ющенко вніс зміни у процес чинности протягом правління президента Кучми.

     Одначе Віктор Янукович пішов за рамки процедури. Правда, у грудні 2007 року Президент Ющенко розширив тематику для розгляду творів, висунутих на нагороду Шевченка, додавши до положення про Національну премію такий текст: “У тому числі твори, які висвітлюють тему Голодомору 1932-1933 років в Україні”. Виходить, це було серйозною проблемою для  Віктора Януковича, який указом від 4 жовтня окреслив такими, що втратили чинність, доповнення “Про додаткові заходи щодо підтримки досліджень теми Голодомору 1932-1933 рр. в Україні”. Указ Януковича не відноситься до жодних інших тематичних питань.

Звичайно, ініціатива Віктора Ющенка мусить бути сприйнята як його особисте намагання з огляду на власне переконання конечности глибшого вивчення Голодомору. Так само реакцію Януковича можна витлумачити як його особисту спробу підірвати цю ініціативу, тобто припинити розвиток вивчення Голодомору.

Особиста боротьба Януковича з Голодомором уже стала легендарною в Україні та за її межами. Тиждень тому всупереч дипломатичному протоколу він навіть і не супроводжував прем’єр-міністра Канади Стівена Гарпера до Меморіалу Голодомору в Києві. Чи це все є просто улесливим запобіганням перед Москвою?

Перший напад Януковича проти Голодомору вчинено вже в день його інавґурації. Посилання на Голодомор усунуто із президентського сайту. 27 квітня 2010 р. у Страсбурзі Янукович заявив на Парламентській Асамблеї Ради Європи, що Україна (“Ми”) вважає неправильним і несправедливим розглядати Голодомор як геноцид одного народу. Потім він приступив до заміни всіма шанованого Ігоря Юхновського на посаді голови Інституту національної пам’яті комуністом Валерієм Солдатенком, приналежність якого до партії сягає періоду Леоніда Брежнєва в СССР та Володимира Щербицького в УРСР і який навіть хизується тим, що він не відмовився від свого комуністичного членства і до цього дня. Солдатенко не тільки висловив свою оцінку, що Голодомор не був геноцидом українського народу, але кілька разів зазначив, що до внесення у ВРУ підготовлено законопроект про скасування закону України з листопада 2006 року, що оголосив Голодомор геноцидом.

Діяльність Януковича на заперечення Голодомору є активною і нищівною. Якщо б він просто пасивно інтелектуально не погоджувався з тезою, що характеризує Голодомор як геноцид, він не вчинив би так швидко видалення зі свого сайту посилання, він не зробив би особливих зусиль для демаршу в ПАРЄ і, звичайно, він би замінив Юхновського поміркованою, інтелектуально кваліфікованою особою і не чіпав би дослідження Голодомору при питаннях Національної премії імени Тараса Шевченка. У всіх випадках він вийшов поза рамки нормальної дії.

Протягом останніх кількох років Україна разом із Світовим Конгресом Українців (СКУ) організовує в листопаді щорічне відзначення Голодомору у приміщенні Організації Об’єднаних Націй в Нью-Йорку. У цьому році СКУ не отримав повідомлення в цьому зв’язку від Постійного Представництва України до OОН, як це було в минулому. СКУ за власною ініціaтивою спробував замовити конференц-зал на сайті штаб-квартири ООН в Нью-Йорку для такої події. На жаль, після кількатижневих розмов і листування Економічна і Соціальна Рада OОН відхилила прохання СКУ з умотивуванням, що Голодомор не входить до її компетенції, і запропонувала СКУ шукати спонсорство держави-члена OОН. Слід зазначити, що глава Департаменту з економічних та соціальних питань неурядових організацій – росіянин.

СКУ звернувся до України. Постійний представник України до ООН, посол Юрій Сергєєв відповів: “Постійне  Представництво разом з окремими активістами українських організацій США вже кілька місяців веде підготовку комеморативного засідання в ООН для вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні, як це робилося в попередні роки. Представники СКУ, УКК, СФУЖО, Українського Народного Союзу, Нової Хвилі будуть запрошені на цей захід”.  На сьогоднішній день ніхто з СКУ, Українського Конгресового Комітету Америки, Світової Федерації Українських Жіночих Організацій або Українського Народного Союзу не включені у планування. Але поживемо – побачимо. Надія вмирає останньою!

Аскольд Лозинський
3 листопада 2010