КТПУ розвиває працю на тему Голодомору з молоддю


Відзначивши 20-річчя діяльності та 10-ту річницю заснування Канадського Товариства Приятелів України, наша організація розвиває всі основні напрямки діяльності – зміцнення зв’язків між Канадою і Україною, захист свободи слова та вільного доступу до інформації в Україні, розвиток громадянського суспільства і демократії в Україні.

1 - Випускники Свято-Миколаївської Рідної Школи в Торонто і співавтори програми КТПУ “Голод. Символіка смерті” Роксоляна Малярчин, Марґарета Шпір, Уляна Офік, Дарія Соханівська (директор школи)Одним з основних напрямків діяльності КТПУ були і залишаються програми, пов’язані з освітою та вихованням молоді, як-от: конкурс українознавства у Військово-Морському Інституті в Севастополі, конкурс на тему битви під Конотопом у Києво-Могилянській Академії, стипендійна акція в Криму, програма Премії вчителям на Сході та Півдні України, Канадсько-Українські Бібліотечні Центри, літературний конкурс “Ми діти Твої, Україно!” для дітей та молоді в Криму і багато інших.

Серед освітніх програм КТПУ можна виділити окремо тему Голодомору 1932-1933 років в Україні, а саме: навчальна програма “Голод. Символіка смерті” на тему Великого Голоду 1932-1933 років, конкурс “Запитай в дідуся чи бабусі” до трагічної річниці Голодомору.

Всі ми вже знаємо, що в Україні політична “мода” на тему Голодомору 1932-1933 років минула. На жаль, сьогодні Адміністрація Президента України та й керівництво Верховної Ради наполегливо іґнорують цю важливу і болючу тему, а міністр освіти та науки України Дмітрій Табачнік відкрито заперечує етнічний характер ґеноциду-Голодомору*. Офіційна позиція Росії щодо цього питання безапеляційна і однозначна, тому не треба дивуватися, коли запланований спільний російсько-український підручник для шкіл висвітлить саме версію “старшого брата”. З української сторони все це нагадує комплекс меншевартості та бажання якщо не догодити, то хоча б не дратувати північного сусіда.

*“Під час Голодомору в Україні вмирали від голоду українські, російські, польські, молдавські села. Якщо проаналізувати списки померлих від голоду, там є люди абсолютно всіх національностей, які мешкали в Україні”, – заявив Табачник у Верховній Раді 4 березня 2011 року під час періоду запитань-відповідей до уряду.

Всупереч негласним вказівкам офіційних інстанцій наша організація не хворіє на історичну амнезію і продовжує займатися темою освіти молодого покоління в Україні з питань Голодомору. Хочемо пригадати, що за ініціативою КТПУ було створено унікальну навчальну програму про ґе-ноцид-Голодомор 1932-1933 в Україні для учнів старших класів під назвою “Голод. Символіка смерті”. Як і інші проекти КТПУ, наша навчальна програма про Голодомор – це просвітницька діяльність, спрямована на патріотичне виховання молоді. Програма працює на курсах українознавства в суботніх школах Торонто, в україномовних школах в Чикаго та у школах в Україні. Велика подяка належить спонсорові деяких освітніх програм КТПУ Михайлові Калиміну.

2 - Члени правління Товариства “Меморіал” у Києві Тетяна Скрипник і Микола Кобилінський із представником КТПУ в Україні та координатором програми “Голод. Символіка смерті” Лідою МадоянЗ однієї сторони, ми можемо похвалитися неабиякими успіхами в Україні, з іншої – наша робота тепер вимагає глибокого розуміння місцевої ситуації, коли не можна поставити під удар окремих освітян, громадських діячів і вчителів, які з нами співпрацюють. Ці люди – це справжні герої України, що відмовляються забувати власну історію і щодня працюють з дітьми та молоддю, передаючи їм знання та національну гордість.

Перебуваючи в Україні у серпні цього року, представники КТПУ провели плідні дискусії та обговорення з педагогами, методистами, освітянами на тему методики викладання і розповсюдження програми. Ця важлива праця стала можливою завдяки підтримці харитативної Фундації “Будучність”. Орга-нізаційну працю в Україні координує представник КТПУ Ліда Мадоян у співпраці з регіональними представниками у південних та східних областях України.

Очевидно, що ми стараємося концентрувати свої зусилля і кошти на східних, центральних районах і на півдні України. Ось лише деякі місцевості та інституції України, куди забрали для використання нашу навчальну програму:

Товариство “Меморіал” у Києві використовує навчальну програму КТПУ під час екскурсій шкільної молоді та в бібліотеці для занять зі студентами,

Програмно-освітній центр Києво-Святошинський району, Київська область,

Молодіжний центр при Благо-дійному фонді “Діти. Молодь. Третє тисячоліття”,

Національна Aкадемія Пе-дагогічних Наук – в Інституті підвищення кваліфікації вчителів,

бібліотека Інституту незалежності та демократизації суспільства,

спеціалізована школа № 211 Оболонського району Києва,

гімназія № 178 міста Києва,

Чернігів і область, де студенти Педагогічного Університету будуть використовувати нашу програму для практики у школах,

­– село Яреськи Полтавської області,

гімназія № 5 ім. Лесі Українки в Севастополі,

школа № 15 в Києві,

школа № 1 і школа № 42 в Херсоні,

наводимо контакти у школах Луганської області та на Волині.

Окремо хочу розповісти про село Сокіл Рожищенського району на Волині. Місцеві вчителі часто змушені зі своєї мізерної платні купувати літературу, підручники для школи, бо майже не отримують навчальних матеріалів від місцевого відділу освіти. Тому неважко уявити, які щасливі були освітяни, коли отримали в подарунку навчальну програму КТПУ “Голод. Символіка смерті”! Вчителі відразу взяли наші навчальні матеріали в роботу, із програмою особисто працює вчителька світової літератури Тетяна Музичук.

Канадське Товариство Приятелів України продовжує інтенсивну працю в царині освіти та патріотичного виховання молоді. Просимо прихильників і спонсорів приєднатися до нас.


PHOTOS

1 - Випускники Свято-Миколаївської Рідної Школи в Торонто і співавтори програми КТПУ “Голод. Символіка смерті” Роксоляна Малярчин, Марґарета Шпір, Уляна Офік, Дарія Соханівська (директор школи)

2 - Члени правління Товариства “Меморіал” у Києві Тетяна Скрипник і Микола Кобилінський із представником КТПУ в Україні та координатором програми “Голод. Символіка смерті” Лідою Мадоян