“Різдвяна містерія”

Кожного року з великою радістю наша Православна Церква і увесь християнський світ святкує Різдво Христове, згадуючи надзвичайну подію, яка відбулася в певний історичний час. Сутність цієї священної події полягає в тім, що Бог, який створив світ, і в тому числі людину, стає Людиною, не перестаючи бути Богом. В ту преблагословенну ніч, коли народився Ісус Христос, небо раділо народженню Його,  і ангели славословили пришестя Сина Божого, сповіщаючи мир серед людей. З-поміж самих же людей тільки прості пастухи не спали та перші удостоїлися почути радісну вістку від ангела про народження Спасителя світу. В цілому місті Вифлеємі не знайшлося гідного місця для народженого Богомладенця Христа. Тільки убогий вертеп з яслами став місцем Його народження. З давніх давен наш український народ величаво святкує Різдво Христове. Кожна українська сім’я з великим нетерпінням чекає цього свята, яке, на превеликий жаль, дуже швидко проминає, залишаючи в памяті тільки хороші спогади: Святий вечір, кутя, яка єднає всю родину за великим сімейним столом, чудова українська колядка, що лунає в кожному місті, містечку чи селищі.

А також давнім українським звичаєм є ходіння з вертепом. Вперше в Україні вертеп зявляється в першій половині XVII століття. Походить він від містерії (західноєвропейська середньовічна релігійна драма), що в цьому часі поширюється в Україні. А найбільше поширилися вертепні вистави у другій половині XVIII століття, особливо в добу занепаду Києво-Могилянської Академії, коли число вертепників поповнювалось її вихованцями. Початковою формою вертепу був ляльковий театр, який розігрувався в невеликій спеціальній скриньці, що зовні була схожа на макет двоповерхового будиночка, на своєрідну двоярусну сцену.

Ця форма вертепу була найзручнішою для поширення в маси і служила розповсюдженням правди про історичні події Християнства, духовні та національні традиції українського народу. А у XVIII-XIX століттях був відомий такий вертеп, який ми можемо бачити тепер, так званий живий вертеп, в котрому ролі дійових осіб виконували не ляльки, а люди. Саме такий можемо бачити кожного Різдва майже по всіх наших містах і селах. Що ж до тексту вертепної драми, то це цікаве поєднання книжних елементів з елементами народними. Вертепна драма складається із двох частин: різдвяної драми і  механічно приєднаної до неї сатирично-побутової інтермедії. Перша частина вертепу, що зветься “святою”, більш-менш стійка, а друга – народна – змінюється залежно від місцевих умов та здібностей самого вертепника. Вертеп – це відтворення містерії Різдвяної ночі. За допомогою живих акторів, дітей і дорослих, які  розігрували різдвяні оповідання, переходячи від будинку до будинку зі звісткою Вифлеємських пастирів, люди прославляли пришестя у світ Спасителя Христа.

 Кожного року в час Різдвяних свят, коли сам Христос зійшов до нас на Землю, ми повинні поспішити на зустріч з Ним, зібратись навколо Ясел Христових та подякувати Йому за любов і милосердя. Нехай же ми в ці спасенні Різдвяні дні, з очищеними серцем і душею, увійдемо у світлий Вертеп Христовий, привітаємо новонародженого Младенця Христа та подякуємо Господу Вседержителю за Його безмежну любов та милосердя до всіх нас!

+Aндрій, 

Єпископ  УПЦК