Бл. п. Михайло Рудзік

Ділимося сумною вісткою з родиною, приятелями, знайомими та з друзями-дивізійниками, що 30 жовтня 2013 р. відійшов у вічність на 92-му році життя бл. п. Михайло Рудзік.

Михайло Рудзік народився 1 січня 1922 року в селі Малі Чорнокінці, Західна Україна. Під час Другої світової війни вступив у ряди Української Дивізії “Галичина”. Перейшов вишколи, брав участь у боях у Словаччині, Словенії і Австрії. Кінець війни застав на фронті, в окопах, в Австрії і разом з Дивізією 8 травня 1945 р. залишив фронт. Після капітуляції Німеччини 1945 р. перебував в англійському полоні в Белярії, а відтак у Ріміні, Італія. У травні 1947 р. весь табір з Ріміні перевезено до Англії, до таборів полонених. По звільненні з полону у 1948 р. працював на різних роботах як цивільна особа.

До Канади прибув у січні 1952 р. і залишився у свого брата Миколи, який його спонсорував. У Торонто відразу вступив у члени Братства Дивізійників, де довгі роки був членом Управи Станиці та Крайової Управи. Був парафіянином церкви Св. Миколая та членом українських суспільно-громадських організацій. Підтримував фінансово українські організації та пресу.

Панахиду за бл. п. Михайла Рудзіка у похоронному заведенні Кардинала та похоронні відправи в церкві С. Миколая і на цвинтарі відправив о. Олександер Лящук.

Похований покійний на українському цвинтарі Св. Володимира в Оквіллі 9 листопада 2013 р.

Вічна Йому пам’ять!

Залишив у глибокому смутку:

Дружину Татяну Рудзік

Братанка Ореста Рудзіка

з родиною

Братанка Олега Рудзіка

з родиною

Шваґра Ігоря Боровця з родиною

Шваґра Нестора Боровця

з родиною в Австралії

Ближчу і дальшу родину

в Канаді та Україні

Цією дорогою складаємо нашу подяку о. Олександрові Лящуку за похоронні відправи та всім нашим приятелям і знайомим, рівно ж друзям-дивізійникам за участь у похороні, молитви, вислови співчуття та квіти.

Татяна Рудзік

з родиною

Як нев’янучий вінок у пам’ять бл. п. Михайла Рудзіка складаю пожертву $60 на пресовий фонд “Нового Шляху”.