Сторінки
Віри Ке: Хроніка, Коментарі, Різне...
Дата в грудні
В грудні 1899 р. народився в невеличкій місцевості в Галичині МИХАЙЛО ПОГОРЕЦЬКИЙ, співорганізатор і перший редактор “Нового Шляху”. Він приїхав у Канаду 1927 р. Зорганізоване громадське життя канадських українців ледве почало формуватися. Релігійна боротьба і комунізм гризли організм нашого суспільства, й українське ім’я стояло дуже низько. Михайло Погорецький, колишній учасник визвольних змагань і хорунжий Українських Січових Стрільців, відразу видвигнув ідею національної єдности й українського націоналізму, і завдяки його зусиллям створилося в 1932 р. Українське Національне Об’єднання, дістаючи базу від Української Стрілецької Громади. Скоро після того постали ОУК та МУH. Для протиставлення комуністичним впливам у часі найбільшої кризи в Канаді заснував у жовтні 1930 р. газету “НОВИЙ ШЛЯХ”, в якій був головним редактором у 1930 – 1954 і 1960 – 1964 роках (до смерті). Михайло Погорецький був великим прихильником студіюючої молоді і заснував у Саскатуні Студентську Громаду. Брав активну участь у кооперації і був головою Кооперативної Ради у Вінніпегу. За час свого перебування в Канаді був членом численних товариств і організацій і майже всюди поклав свої заслуги як член проводу. Довгі роки свого життя і свій талант він віддав для здійснення ідеї здорового, творчого націоналізму. 80-ліття “Нового Шляху” є вінком подяки за його шляхетні труди для піднесення культури, науки, національної свідомости в УКРАЇНСЬКІЙ Канаді, що ставила перші кроки у своєму національному, громадському, культурному розвитку.
PHOTO
Перший редактор “Нового
Шляху” Михайло Погорецький
Леонардо да Вінчі – та його ідеальне місто в
Україні
Майже 500
століть після своєї смерті Леонардо да Вінчі (1452 – 1511) не перестає дивувати
– то як геніальний маляр (“Мона Ліза”, “Таємна вечеря”), то як винахідник на
всі часи: літак, гелікоптер, парашут, підводне судно, автомобіль і навіть
ровер! Майже кожну частину в сучасній механіці він придумав, нарисував, зробив
модель, застосував до ужитку. На основі його рисунків інженери відтворювали і
відтворили 24 Леонардові машини, що працюють і їх уживають в сучасному столітті.
Модель централізованої церкви Леонардо ще ніхто не збудував, але його
рисунки і плани такої церкви досі заохочують архітекторів будувати
централізовані церкви. У 1488 році, коли бубонна чума (моровиця) пустошила,
нищила і руйнувала Європу, Мілан, де жив тоді Леонардо Да Вінчі, стратив третю
частину свого населення через “чорну смерть”. Да Вінчі почав застановлятися, що
спричинило цю трагедію? Він прийшов до висновку, що чума була би так не знищила
населення, якби міста були відповідно збудовані, якби було менше в них людей і,
головно, якби жителі дотримувалися гігієни, якби люди не викидали сміття просто
на вулиці, які в ті часи були вузенькі і темні. А найважливіше, якби можна було
поліпшити санітарні умови, бо через брак чистоти і гігієни бактерії моментально
розплоджувалися, все обсідали, і чума вільно збільшувала руйнівні дії по всій
Європі. Да Вінчі почав передбачати творення нових міст, у новім стилі, щоб у
них було безпечно і щоб усе було найкраще (ідеальне!). Це було би можливе, якби
можна було перебудувати всі міста. І так виринула в голові да Вінчі думка
зберегти і перебудувати 200 найкращих і найбільш відповідних для цієї концепції
міст і зробити з них 200 ідеальних міст Європи. Між “кандидатами” опинилися
Жовква та Броди в Україні. У процесі перебудови Броди відпали через нову
політику (і, мабуть, інтриги). Залишилася досі одним з ідеальних міст Європи
відновлена і розбудована за планами та концепціями Леонардо да Вінчі Жовква
недалеко Львова. Відвідайте її колись... Вона повна краси і повна історії.
За
матеріалами
Наталії
А. Федущак,
журналістки газети Kyiv Post
Леонардо да Вінчі
Число хати, будинку, установи повинно бути дуже виразне і досить
велике, щоб його було видно з вулиці. Це дуже важливо для листоноші, поліції,
гостей, що ви їх запросили на вечерю, і тих, що вам доставляють товари з крамниці.
* * *
Osteoporosis – це не є недуга
виключно старих людей. Цю недугу може дістати людина в кожному віці. Лікарі
поручають доповнювати своє харчування додатковими дозами вітаміну D. Дози треба збільшувати з віком і за порадою
лікаря.
*
* *
Оливкова олива має хімікати, що забивають бактерії, які спонукають
улькуси в шлунку. А також має цілющий вплив на кровоносну систему і хоронить
від удару серця, а також помагає, щоб у шлунку не творився рак. Вчені не
перестають досліджувати різні та інші прикмети оливкової оливи.
* * *
Ми маємо право вибирати наші думки. Ми маємо право бути привітними,
веселими, дотепними, жартувати. Ми не мусимо ходити “надуті”, притиснені
депресією. Ми завжди можемо вибрати надію, а не безнадійність. Ми отримали від
Бога чудовий дар вибору. Користаймо з нього.
* * *
Мільйони людей відвідують Флориду. Українці у своїх “колоніях” живуть
на Флориді своїм традиційним життям. “Столицею” української Флориди, мабуть, є
Норт Порт, бо там концентрується українська, діаспорна діяльність. А праця
обидвох церков (католицької і православної) спирається на засаді забутого
філософа: “Моліться за великі справи і великі речі. Не місіть глини, хоч би в
золотій діжці, бо тільки Бог умів зробити з глини чоловіка”. На цих засадах
парафіяни і гості будують свій світогляд і свою ініціативу.
Коли я пишу мої опінії
(і взагалі мої статті), я респектую ваш розум, ваш інтелект і ваше думання. Ви
також зацікавлені подіями, фактами, справами, що приходять до вас дорогами
газет, книжок, радіо і телевізії. Я певна, що ви також шукаєте інформації та
іншої інтерпретації стандартних, шаблонних понять. У моїх статтях і опініях
часто знайдете якусь символічну думку, намагання відчинити, як замкнену
коробку, заціпенілі, стандартні трафарети, що ними часто послуговуються
промовці, рецензенти і збирачі фондів!
Але я не відчиняю “коробки Пандори”, що з неї повинні вилетіти лихо і
незгода! Я відчиняю коробку думок, що замало з ними годитися, бо їх варто
дослідити. Навіть варто зі мною сперечатися, бо я пишу не про створені мною
аксіоми, тільки стараюся спонукати читачів думати не своїм “НЕЗНАННЯМ”, але
поглиблювати своє знання, вживати свій розум і компетентно боронити свої
аргументи. Маю надію, що не всі вживають мої статті та думки, щоб сперечатися і
денервуватися. Часто я вплітаю гумор у мої слова, бо гумор сидить у моїх генах.
3 гумором можна навіть перейти море, як Мойсей, і не втопитися. За кілька
тижнів треба буде розсилати на всі сторони світу різні побажання, так що я вже
тепер вам бажаю, щоб хоч раз на день ви мали кілька хвилин відпруги, не чулися
втомлені, не спішилися і могли спокійно читати... і думати...
Десь ті гроші застрягають: і між тими, що
не мають, і між тими, що збирають, посилають і складають, дають, беруть і
міняють...
І нема їх у кишені, ні під сінником, ні в
жмені, ні під ліжком у шкатулі, ні в мішку з муки, з цибулі...
Ну? То де ж
поділись гроші?
Це ж не голка, ні кальоші, що їх можна
загубити, і шукати, і блудити, і просити, і грозити, у газеті голосити.
Тож вам,
люди, треба знати: гроші люблять мандрувати, все кудись, аби лиш з хати...
І тут справа
зовсім проста: гроші не йдуть в воду з моста.
Треба за них
купувати, і післати, розділяти...
Бо й тут
треба, і там треба... Гроші ж не падуть нам з неба.
Звідкись
треба їх дістати, заробити, наскладати, щоб могли їх роздавати і щоб рідним
посилати!
Щоб від
рідних нам не дуло, що “КОЛИСЬ ЇМ ЛУЧЧЕ БУЛО”!
Хоч їх
кликали на допит, мали з КГБ все клопіт,
Наставляли
тут й там ухо, чи їх хтось вже не підслухав.
Справедливости
шукати, партію критикувати – ой, мамуньцю моя рідна,
Головонько
моя бідна, не дай Боже щоб почати!
Ба вас зразу
– в каземати!
Де там якісь
“демонстрації”, і шукати правди, рації.
Усі злякано
мовчали, рот на замки замикали.
Але хто то
пам’ятає? Час прийшов – новий світ сяє.
Україна вже
не боса, має знов нового “БОСА”.
Та в житті
все-все минає, БО ЖИТТЯ КІНЦЯ НЕ МАЄ!
Toж кілька думок
чудових виберу зі слів ФРАНКОВИХ:
З Новим
Роком, браття милі, в новім щасті, в новій силі
Радісно вітаю
вас і бажаю, щоб в здоров’ю,
В мирі, з
братньою любов’ю відтепер ішов ваш час,
Щоб думками
ви міцніли, багатіли, не бідніли,
І бажаю, щоб
ми згідно, сміло, свідомо, свобідно
Йшли до
спільної мети!
(Від мене – АМІНЬ!)
В Європі майже на кожнім місці були
греки, римляни, ґоти, вікінґи, а тут навіть ніхто не згадує часто
індіанів. Ми мусимо зробити все можливе,
щоб історія знала, що тут були МИ.
* * *
Історія – це дорога
від Адама до атома і ще далі. А по цій дорозі порозкидувані біографії людей.
Нераз правдиві, нераз переборщені, але завжди цікаві. Святе Письмо є
колективною біографією. У Святім Письмі нема ані одного слова, що хвалило би
інтелігенцію. Святе Письмо – одинока література, де нема дотепу.
* * *
Найпопулярніші запити:
Яку погоду заповіло радіо?
Хто виграв гокейові змагання?
На кого голосуєте?
Їдете на Флориду?
О, доктор записав вам піґулки на тиск
крови?
А на якім цвинтарі маєте льоту?
* * *
Національне гасло на листопад:
“ПРОПАЛО!”
* * *
Національне гасло – після річниці
Незалежности України: “Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля!”
* * *
Не забуваймо, як було колись, жиймо тепер і думаймо про завтра.
(з огляду на дітей – для всіх!)
101-літній пан Олекса Заячковський минулого року
на Новорічній забаві танцював вихилясті вальси і танго з панею Надею Ружицькою. Новорічна
забава відбувалася в залі парохії Св. Димитрія. Цього року, може, прийде на
забаву кілька столітників, бо за молодих літ не один з них танцював, як Денис
Дроздюк! КРЕДО Дениса Дроздюка:
“Win or lose, just dance”.
P.S. Денис Дроздюк здобув перше місце у фіналі змагань “So You Think You Can Dance