Чи справді Україна шукає нової революції?
8 жовтня
Наукове Товариство ім. Шевченка вітало в Торонто, у приміщенні КУМФу, визначних
гостей: Сергія Квіта, президента Національного Університету “Києво-Могилянська
Академія”, та його колег – директора школи докторів Академії д-ра Михайла
Винницького, віце-президента Академії д-ра Володимира Моренця та декана
бізнес-школи Академії д-ра Олександра Саврука. 
Високоповажані науковці прибули
до Канади головно на запрошення Університету Western Ontario для встановлення тісної співпраці між двома
вищими учбовими закладами, а ініціатором та організатором ділових зустрічей
була проф. Марта Дичок. Помимо дуже напруженого розкладу, д-р Квіт знайшов
можливість виступити в НТШ з доповіддю, що зібрала великий гурт зацікавлених
слухачів.
Справді, назва доповіді була дуже інтригуючою: “Україна 2010 р. у
пошуках нової революції”. Однак тих, хто чекав обнадійливих прогнозів на новий
громадянський спротив на зразок Помаранчевої революції, спіткало розчарування:
ні прогнозів, ні рецептів щодо цього у доповіді д-ра Квіта не було. Натомість,
був вдумливий та виважений аналіз теперішньої політичної ситуації в Україні. Як
вважає д-р Квіт, найбільша проблема не в тому, що зараз при владі перебувають
політичні опоненти, а в тому, що за 5 років президентства В. Ющенка також немає
що доброго згадати. Найбільшій критиці піддав д-р Квіт існуючу систему освіти в
Україні, яку так і не вдалося реформувати за Ющенка. Тепер же міністр Д.
Табачник відверто стоїть на позиціях збереження радянської системи освіти, що
цілковито відірве Україну від західного світу.
Як підкреслив д-р Квіт, єдиним українським університетом західного
взірця є Києво-Могилянська Академія, і це багато в чому завдяки великій
підтримці української громади в Північній Америці. Академія утримує не лише
високий стандарт освіти, але також плекає незалежну думку, з якою доводиться
рахуватися навіть сьогоднішнім владним структурам. У 2003 році Могилянка стала
колискою Помаранчевої революції. Сьогодні колектив Академії шукає легальні
шляхи боротьби. Одним із таких шляхів є створення авторитетних експертних
комісій щодо вивчення таких питань, як Голодомор чи пропонований Закон про
мови, та оприлюднення їх висновків у пресі і на Інтернеті. Чи зупинить це
надовго відвертих українофобів? Важко сказати, однак поки що такий авторитетний
тиск з боку визначних науковців принаймні змусив апарат Януковича визнати
Голодомор якщо не геноцидом, то все-таки злочином супроти українського народу,
і відкласти розгляд Закону про мови у Верховній Раді.
Слухаючи д-ра Квіта, мимоволі згадувала минулорічну зустріч з відомим
українським інтелектуалом Миколою Рябчуком. В обидвох виступах наголошувалося,
що годі сподіватися в Україні чудодійного переродження людей та блискавичних
демократичних змін. Справжнім патріотам України треба запастися терпінням і
впрягтися у щоденну безнастанну працю виховання нового покоління українців,
якому, можливо, в майбутньому вдасться побудувати ту Україну, про яку ми
мріємо. Як вважає д-р С. Квіт, Києво-Могилянська Академія робить цю роботу вже
тепер, закладаючи в її вихованцях підвалини майбутньої справді незалежної і
демократичної Української держави.
Дагмара
Турчин-Дувірак,
пресовий референт НТШ
PHOTO