Дві нових книжки
Миколи Латишка
У 2009 році в Україні вийшло дві книжки
поета-письменника з Канади Миколи Латишка – “Час надій” та “Поеми і “Човни”.
Микола Латишко
народився в сім’ї вчителів в Україні, на Херсонщині. Там же він пережив і Голодомор 1932-1933 років і є живим свідком
тих трагічних років в Україні.
Будучи в Німеччині
після Другої світової війни, одержав там середню освіту. Приїхавши до Канади,
закінчив Оттавський Педагогічний Інститут, а потім Торонтський Університет і
працював викладачем фізико-математичних предметів в англійських школах.
Проживши на чужині
вже понад 60 років, поет Микола Латишко не забув своєї рідної української мови
і не втратив любові до своєї рідної Батьківщини – України. Загалом він уже
видав чотири книжки поезій та прози.
Збірка поезій “Час
надій” віддзеркалює різноманітність поета і його глибокі почуття любові до
свого як Українця. Довгі роки життя на чужині не зламали і не змінили безмежної
любові до рідної Батьківщини – України, її мови, пісні, культури і традицій. Тематичний
діапазон збірки надзвичайно широкий – від осмислення трагічних сторінок історії
рідного народу (зокрема теми Голодомору 1932-1933 років в Україні) до поетичної
рецепції реалій сьогодення та роздумів про закони і місце людини у світі.
Ось як звертається до
читачів у передмові до цієї книжки сам автор – Микола Латишко:
“Проживши на чужині
вже понад 65 років, поет Микола Латишко не втратив ні любові, ні мови, ані віри
в світле майбутнє його Батьківщини – України. Якщо за 350 років постійного
московського, польського і радянського терорів Україна і її народ вижили, то
наступні покоління, без сумніву, прозріють і зрозуміють, що “в своїй хаті своя
правда, і сила, і воля”.
З твердою вірою в
Бога – неможливого немає.
Але як і тe
добре вино мусить перше ферментувати, так і народ України вже “ферментує”. Ми ж
бо лише вчимося того “нового ремесла”, яке називається “керуванням своєю
незалежною і вільною Державою”. Кожен чемпіон світу, в будь-якому спорті, знає,
скільки треба практики, заки він чи вона здобудуть належне їм місце на
світовому п’єдесталі чемпіонів.
Наша майбутність
гряде! Будьмо ж готові до неї!”
Друга книга
українського письменника з Канади – це поезія і проза, написані протягом
останніх років. За словами автора, він “вірить у велике майбутнє українського
народу і його право на самостійне і ні від кого не залежне життя. Навіть
маленька рана інколи довгий час гоїться, а що вже казати про мільйонні рани,
яким Москва навіть і тепер не дає загоїтися”. Але автор вірить, що у світі є “Правдива
Божа Правда”, яка все переможе. Любов до України, до її історії та сьогодення є
головною темою творчости Миколи Латишка.
У збірку “Поеми і
“Човни” автор вкладає поеми про таких велетів, як поет Т. Шевченко, гетьман І.
Мазепа і письменник І. Багряний. Він також описує частинку і свого молодого
життя в “Човнах”, яку він інколи називає “роками прозріння”. Прозріння
національного, релігійного і духовного, яке до багатьох приходить поступово й
особисто, під впливом життєвих подій і власного міркування. На жаль, те
“прозріння” приходить не до всіх, надто тих, хто народився, вчився й жив у
совєтській комуністичній системі.
Автор розуміє, що
довголітнє поневолення й приниження всього українського московсько-совєтською
владою справило великий негативний вплив на українську психіку та зробило т.
зв. “суржик” не лише з української мови, а й із людей. Але автор вірить, що все
це тимчасове і що український народ із прозрінням у національній свідомості
відродить бажання мати не лише українське громадянство, а й українську націю.
Поеми про Т.
Шевченка, І. Мазепу, І. Багряного та інших Микола Латишко створює за допомогою
поетичної фантазії, базованої на відомих правдивих подіях, одначе з його
власним насвітленням. У його поезіях є багато запитань, які він ставить перед
читачами, аби змусити їх не лише читати, а й думати. Хоча відповіді на них він
і не має. В його запитаннях і навіть у наріканнях відчувається біль душі,
спраглої за справедливістю.
Спостерігаючи за
сьогоднішніми світовими подіями і за тим, як та московська “імперія зла”
намагається повернути історію назад і поневолити знову всі колись поневолені
нею народи, поет обурюється у своїх віршах на всіх поневолювачів вільних
народів.
Автор пояснює читачам
багато слів, а особливо тим, хто народився не в Україні. Він також заохочує
читачів писати до нього про їхні враження про його поезії та для того, щоб
придбати згадані книжки, на таку адресу: М.