У 10-ту річницю смерті бл. пам’яті Романа Копача
21 грудня
2010 р. минає 10-та річниця смерті Романа Копача.
Роман Копач народився 10 жовтня 1914 р. у Львові, помер 21 грудня 2000
р. в Торонто, в Канаді.
Роман, або братчик Слон, як його пластуни назвали, був членом Пласту
від самих початків, відколи Пласт був заснований, і до кінця свого життя. Вихованець
Івана Чмоли, один із засновників Пласту, Роман, будучи студентом, довгий час
жив у родині Шухевичів, де товаришував і пластував з Ромком Шухевичем (Тарасом
Чупринкою). Наприкінці двадцятих і на початку тридцятих років він брав участь,
як учасник і член Проводу, в таборах на Соколі, Підлютому і Остодорі. На цих
таборах пластуни назвали його “Слонь”, бо був високий, кремезний і завжди
усміхнений. Він любив молодь! Мав до молоді надзвичайний підхід і зачаровував
новаків і юнаків своїми гутірками та жартами. Все був доброї гадки. Після
розв’язання Пласту в Україні і Другої світової війни продовжував пластову працю
в Німеччині і в Північній Америці, де провадив таборами і виховною працею від
ранніх п’ятдесятих років аж до 1996 року. Провадив таборами на Пластовій Січі
біля Торонто, на Діброві біля Дітройту, на Вовчій Тропі біля Нью-Йорку, в
Монреалі та Саскачевані. Там, де були пластуни, там був він. На сімдесят
другому році життя провадив він роверовий табір у Манітобі по українських
поселеннях Канади. Також провадив таборами у 1980-их роках у Великій Британії
та в Німеччині. Довші роки брав участь в організації і проводі Лісової Школи у
США. В 1992 році повернувся в Україну і брав участь у першому Пластовому курсі
виховників у Львові після проголошення Незалежности України.
Під час всіх тих років завжди підтримував контакт з молоддю, був
виховником юнацьких гуртків, довгі роки вчив історію в Українській суботній
школі ім. Григорія Сковороди, а опісля
був директором Курсів Українознавства Юрія Липи в Торонто. У пізніших
роках провадив Українським Сеньйорським Kлубом, за цю працю був відзначений Онтарійським
урядом.
Колишній член Крайової Пластової Старшини Канади, Головної Пластової
Булави і довголітній член Пластовго Куріня “Лісові Чорти”.
З любов’ю, пошаною і
в пам’яті до Батька, Дідуня і Прадідуня –
син Юрій з дружиною
Галею,
внуками Ренатою, Лярисою
і Денисом
та правнуками
Матейком і Калинкою.