Трохи з життя Об’єднання Лемків Канади

Павло Лопата

Панахида

Неділя, 30 вересня ц. р., день позачергових виборів народних депутатів України. У майже той самий час, у день 30-річчя від смерті видатного історика Лемківщини, етнографа, редактора і публіциста, релігійного і культурно-громадського діяча та маляра Юліяна Тарновича (2. 1. 1903 – 28. 9. 1977), на його могилу на кладовищі Park Lawn в Торонто було покладено вінок і квіти. У церемонії покладання квітів взяли участь усі присутні, тобто 44 особи – діти віком від 7 до 15 років, члени Об’єднання Лемків Канади (ОЛК) молодшого і старшого поколінь. У теплих спогадах автора цього допису та о. Петра Шумелди ще раз постав світлий образ Великого Лемка, тлінні останки якого спочили так далеко від рідної Лемківщини. Панахиду над його могилою відслужили отці Іван Труш з міста Гамільтону і Петро Шумелда з Торонто. Отець Шумелда чітко, прекрасними словами змалював картину життя Ю. Тарновича та розповів про його довгорічну віддану працю на ниві трагічної долі Лемківщини. Для прикладу, гідного наслідування, він згадав о. Дмитра Блажейовського, народженого 21 серпня 1910 року на Лемківщині, та його довгий життєвий шлях, який він присвятив українській вишивці ікон та дослідженню історичних церковних подій в Україні.

Хоч не всі, але майже половина присутніх після Панахиди поїхали до гостинної хати панства Надії і Максима Маслеїв, де на них чекала  перекуска – солодке печиво з чаєм і кавою. До речі, в їхньому розкішному підваллі знаходяться музейні речі – лемківське народне вбрання, деякі старі предмети домашнього вжитку лемків, лемківська література та картини кількох лемківських малярів. Серед них – найбільше експонатів Юліяна Тарновича. Побувати у цьому скромному Лемківському музеї ім. Тарновича було дуже корисно, головно тим, які опинилися в ньому вперше.

Пошановання

Ініціативу голови Першого Відділу ОЛК Павла Лопати організувати товариську зустріч для вшанування довгорічних членів Об’єднання було схвально прийнято прихильниками цієї ідеї. Реалізація наміченого плану зайняла всього місяць. І так, 28 жовтня сотня людей зійшлася у приміщенні Домівки УНО при 145 Evans Ave. в Торонто. Програмою цієї зустрічі керував голова Відділу. Щиросердечно привітавши присутніх, а зокрема найстарших віком членів ОЛК, він коротко розповів про початки заснування Об’єднання, яке почало діяти від 23 липня 1961 року. При цій нагоді присутні довідалися і про перших членів ОЛК, першим головою якого був Іван Оленич. Спершу лемківське товариство мало назву 20-ий Відділ Організації Оборони Лемківщини ім. композитора о. Михайла Вербицького (ООЛ) і нараховувало 38 членів.

Після гучного відспівання “Многих літ” заслуженим особам у розвитку Об’єднання відбулася мистецька програма. У ній брали участь діти і молодь. Декламували вірші Наталія Лукачин і Дарія Ґбур, співали сестри Наталка і Юлія Гринько та Анна Євчинко, опісля в дуеті Оленка Гриньків і Адріянка Туз грали разом на бандурах, окремо грали на фортепіано – Михайло Лукачин, на кларнеті – Михайло Євчинко, на саксофоні – Михайло Романяк, а після них дуже сміливо співала пісню “Лелеча весна” Адріянка Туз, і грою на бандурі та солоспівом Соні Міхнєвич завершено сукупність мистецьких номерів. Дітвора заполонила глядачів і зібрала для себе найбільше довгих оплесків.

Згодом відбулася роздача почесних грамот, котрими пошановано 11 осіб. Першими з рук ведучого зустрічі нагороди отримали пані Осипа Баб’як і Марія Бохневич – дружини покійних членів св. п. Стефана Баб’яка (1925–2001) та Івана Бохневича (1917–2003). Грамоти вручено ще й таким членам: Емілю Баюсу, Миколі Карпію, Теодорові Колосу, Миколі Марину, інж. Максимові Маслею і Дмитрові Чабану, а трьом членам, тобто неприсутнім, грамоти переслано – Стефанові Баюсу, Іванові Оленичу та Іванові Терефенку. Слід додати, що кожного члена нагороджено ще й китицею соняшника та подано коротку інформацію про їхній життєвий шлях. Цей зворушливий епізод імпрези завершився гучними оплесками. Радість опанувала нагороджених, навіть сльози з’явилися на очах від задоволення, бо за їхню працю, посвяту часу, витривалість і відданість лемківській організації їх належно оцінено. Максим Маслей подякував членам організаційного комітету за таку чудову зустріч трьох поколінь лемківського роду.

Обід, приготовлений кількома жінками, був по-домашньому смачним. Під кінець обіду з вином було приємно почути кілька жартів і, найголовніше, подяку від голови Відділу усім тим особам, які спричинилися до успішного проведення лемківського свята. Не буде зайвим згадати, що родини Тирлич, Чупак, Міхнєвич, Олеснєвич, Каня, Шимчак, Лопати та інші вповні собі на це заслужили.

З’їзд КУ ОЛК    

3 жовтня 2007 року відбулося засідання членів Крайової Управи ОЛК. Пройшло воно після наміченого порядку нарад головою КУ Андрієм Ротком, який під кінець зібрання заявив про свою резиґнацію з поста десятирічного керівника Об’єднання. Намічено підготувати ХV з черги З’їзд КУ ОЛК з датою 4 листопада. Вибрано Номінаційну комісію у складі: Стефан Баюс – голова, Максим Маслей і Петро Гриньків – члени. Листовне повідомлення про намічений З’їзд і його програму отримали 54 члени, а присутніх було 36 членів і шестеро гостей. Перший заступник голови М. Маслей офіційно відкрив наради З’їзду і, привітавши членів та гостей, прочитав 14 точок із пропонованої програми органу лемків. Президію З’їзду обрано у такому складі: Йосиф Терлецький – предсідник, Євген Ладна – заступник, Іван Терефенко – протокольний секретар. Спершу І. Терефенко прочитав Протокол з останнього З’їзду КУ ОЛК, що відбувся 26 лютого 2006 року. Опісля звітували голови Першого і Другого Відділів – П. Лопата та Й. Терлецький і уступаючий голова КУ А. Ротко, як також голова Контрольної комісії М. Карпій і голова Товариського суду М. Марин. У дискусії над звітами брала участь чи не половина наявних членів Об’єднання. Кульмінаційною точкою З’їзду було одноголосне прийняття внеску на уділення абсолюторії уступаючій Управі та прийняття нового заряду КУ ОЛК.  Головою став Петро Гриньків на наступні два роки його каденції, а до складу Управи увійшли такі особи: Стефан Баюс – перший заступник голови, Богдан Чухта – другий заступник голови, Максим Маслей – секретар, Роман Євчинко – скарбник, Богдан Гринько – організаційний референт і Адам Стець – культурно-освітній референт. До складу Контрольної комісії залучено Івана Терефенка – голову та Миколу Карпія і Йосифа Войтовича – членів. Товариський суд очолив Роман Колос із двома членами – Стефаном Мереною і Йосифом Терлецьким. Євгена Ладну повірено репрезентувати Об’єднання в Централі Конгресу Українців Канади. З підкресленням треба зазначити про рішучі слова новообраного голови, який, подякувавши усім за виявлене до нього довір’я, обіцяв повести діяльність Об’єднання правильною дорогою, котру започатковано піонерами-лемками 46 років тому, і на кінець заявив: “З надією до співпраці запрошую усіх, бо тільки разом осягнемо нашої мети!”