Незвичайне мистецтво звичайного народу
Виставка eкспонатів матеріальної культури українців з п’яти
музеїв Едмонтону
Галина Клід
Якщо говорити про виставку “Від
нашої минувшини – до нашого сьогодення”, то можна збитися з рахунку, вживаючи
слово “вперше”. Вперше в історії міста Едмонтону – спільна виставка п’яти
музеїв, які зберігають у своїх сховищах скарби матеріальної культури українців
у Канаді. Вперше в такій виставці взяв участь престижний Королівський Музей
Альберти (Royal Alberta Museum). Вперше виставка підготовлена за загальновизнаними стандартами музейної
справи. Вперше така виставка мала спеціально розроблену програму для дітей,
зокрема для учнів українсько-англійської двомовної програми едмонтонських шкіл.
Пан Мирослав Куць,
один з організаторів цієї виставки від Українського Національного Об’єднання,
каже, що спочатку він не мав великої надії, що цей задум увінчається успіхом.
Адже потрібно було зробити нечуване до цього часу – не тільки домовитися, але й
влаштувати спільно з кількома музеями виставку їхніх експонатів під одним
дахом.
Першим кроком пана
Куця було звернення до Королівського Музею Альберти, який має понад 2000
експонатів матеріальної культури українців у Канаді в рамках своєї збірки
“Культурні громади” (Cultural Communities). На його превелику радість, музей погодився.
Ця виставка, як
підкреслила в розмові зі мною Мішел Трейсі, президент Українсько-Канадськoго Архіву-Музею Альберти (УКАМА), – це не бачення
однієї людини, але синтез бачення усіх груп, які працювали над влаштуванням
виставки. Її підтримала пані Христина Когут, колишній президент УКАМА. За
словами пані Люби Бойко-Белл, голови Організації Українок Канади, на плечах
якої лежала справа координації цього великого проекту, найважчим було вибрати
експонати, бо кожен музей має значно більше скарбів, ніж було представлено на
виставці. Але справа відразу полегшилася, як тільки були узгоджені категорії
експонатів: релігійного призначення, кераміка, вироби з дерева, тканини та
прикраси. Гасло виставки “Від нашої минувшини – до нашого сьогодення” також
спонукало організаторів зосередитися лише на тому, що могло відповідати цьому
гаслові і представляло б едмонтонській громадськості зразки матеріальної
культури українців – незвичайне мистецтво звичайного народу.
Українське
фольклорне мистецтво в Канаді, з його яскраво вираженим етнічним підґрунтям –
часом суворо-консервативне, часом примх-ливо-химерне або дивакувате – бере свої
глибокі коріння у прадавніх традиціях. Про цю тяглість традицій та культурного
змісту говорив на відкритті виставки професор Андрій Нагачевський з Катедри
української етнографії ім. Кулів Відділу модерних мов та культурологічних
студій Альбертського Університету.
Упродовж усіх
років становлення й зміцнення української громади в Канаді фольклорне мистецтво
залишалося й далі заглибленим у традиції та вміння, які привезли перші
поселенці з України. Але, що цікаво відзначити, воно не тільки втримувалося та
продовжувалося, але й зазнало неймовірного злету технічної майстерности: чи в
писанні писанок, чи у ткацтві або вишиванні, чи в печенні короваїв тощо. Про
цей зв’язок минулого та сучасного відзначала у своїй розповіді мені про цікаві
експонати виставки одна з її організаторів, пані Надя Цинцар, голова музейного
комітету Музею Ліги Українських Католицьких Жінок Канади (ЛУКЖК) Едмонтонської
Єпархії.
Поступово, з
роками українське фольклорне мистецтво Канади все більше набирає
загальноканадського характеру. Це мистецтво віддзеркалює зусилля українців на
їхній обраній батьківщині, їхню наполегливість, лояльність та глибоку віру.
Воно представляє громаду – з її злетами та падіннями і українців як громадян
країни – зі свідомим та самобутнім баченням світу, з внутрішньою силою та
переконаністю, з чіткою метою.
Купуючи,
зберігаючи та виставляючи твори фольклорного мистецтва, музеї, культурні
осередки та приватні особи демонструють своє визнання того, що фольклорне
мистецтво – це культурне надбання, що належить не лише народові, який його
створив, але й цілому світові.
У своєму виступі міністр у справах автохтонних народів Альберти Євген Звоздецький підкреслив, що без музеїв наша історія не була б такою, якою вона є. Оплесками зустріли присутні побажання панa Звоздецького, щоб нарешті і Королівський Музей Альберти влаштував окрему виставку українських експонатів, “щоб показати решті світу, що саме є наша культура”.
***
Виставка “Від нашої минувшини – до
нашого сьогодення”, спонсорована управою Українського Національного Об’єднання
та Організацією Українок Канади, відбулася в Едмонтоні 6-9 листопада 2008 р. у
приміщенні УНО. У виставці взяли участь: Українсько-Канадський Архів-Музей
Альберти; Музей Ліги Українських Католицьких Жінок Канади Едмонтонської
Єпархії; Український Музей Канади, Альбертський Відділ Союзу Українок Канади;
Музей Катедри української етнографії ім. Кулів, Відділ модерних мов та
культурологічних студій Альбертського Університету; Королівський Музей
Альберти. Також були представлені експонати з приватних збірок Богдана
Черевика, Мирослава та Люби Куців, Ліди Лаголи та Василя Залуцького. Окремо
були представлені Різдвяний стіл, який вміло підготували Марія Гошко та Надя
Цинцар, і атрибутика українського Свят-Вечора, яку дбайливо прикрасили Надя
Цинцар, Мирослав Куць, Леся Петрів та Юрко Йопик.
Приблизно 700-800
осіб, включно зі школярами, відвідали виставку. На підтримку розвитку
українських музеїв було зібрaно $4,135.00. Особливо були вдячні організатори виставки учням української
двомовної програми школи ім. Болвіна (учителька п. Люба Іщенко), які зібрали
між собою по дорозі на виставку і подарували 86 дол., та студентам Курсів
Українознавства ім. І. Франка (директор п. Лілія Суха) за їхній дарунок у сумі
100 дол.