75-ліття
Першого Куреня УПС ім. О. і С. Тисовських
В суботу, 1 жовтня 2005 року у приміщенні
Суспільної Служби Українців Канади в Торонто
відбулося святкування 75-ліття Першого Куреня ім. Олександра і Степана
Тисовських.
Розпочалося це
святкування о 4-ій год. пополудні
зустріччю членів Куреня, що приїхали з різних міст Америки і Канади. Була добра
нагода ближче запізнатися та довідатися
про життя і працю інших. Вечерю розпочато о 7-ій годині привітанням
курінного Юрія Сеньківа та пластовою молитвою “Отче наш”, а формальна частина
розпочалася о
У розваговій частині
зачарувала всіх своїм прекрасним мецо- сопрано ст. пл. Оленка Сливинська під
супровід талановитої піаністки Маріянни Гумецької.
Обширну історію Куреня у
прозірках з коментарями показала пл. сен. Галина Юник, дивуючи присутніх
прекрасною добіркою, яка задокументувала діяльність Куреня від 1930 року аж
дотепер.
Для тих, що хотіли б
знати дещо про історію нашого Куреня, читайте далі. Чи ж можна у кількох
реченнях передати 75 років діяльности в час миру і в час війни, в Україні,
поділеній і окупованій кількома державами, і тепер, в Україні соборній і
незалежній? Ця діяльність не переривалася від 12 квітня 1930 року, коли
з’їхалися до Львова скаутмайстри і провідники Пласту із всіх земель України і
заснували Улад Пластунів Сеньорів, а 15 квітня 1930 p. всі вони стали членами
новозаснованого Першого Куреня. Це була когорта відданих Пластові і вихованих у
Пласті дорослих людей – провідників молоді та виховників, відданих ідеї “Бог і
Україна”, які зобов’язалися бути вірними їй до смерти, що стало їхнім кличем.
Серед 26-ти присутніх на Раді пластунів були: основник Пласту Олександр
Тисовський, полковник Січових Стрільців Іван Чмола, Петро Франко, Дарія
Навроцька, Северин Левицький, провідник Пласту на Закарпатті Леонід Бачинський
та інші. Коли у вересні 1930 року польський уряд заборонив Пласт, організація пішла у
підпілля і працювала під іншими назвами, такими як: Виховні
Спільноти Української Молоді, Плай та ін. Члени Куреня включилися у всі ділянки
пластового та загально-громадського українського життя.
Наприкінці Другої
світової війни більшість членів стали провідниками “Великого ісходу”
українського народу на Захід перед наступаючими совєтськими військами, а після
закінчення війни перебували у таборах біженців, де розвинули широку діяльність
у всіх сферах громадського життя. У 1945 році на з’їзді в Карльсфельді, в
Німеччині, відродився Пласт, а в Байройті 1946 року відновився також і наш
Курінь. Коли стало зрозуміло, що про повернення в Україну в той час не було що
й думати, наприкінці 1940-х років члени Куреня, так як і весь Пласт,
роз’їхалися по різних країнах, таких як: Великобританія, Австралія, Аргентина,
США, Канада, а деякі залишилися у країнах Європи (Австрія, Німеччина). Під
проводом довголітнього курінного Северина Левицького – “Сірого Лева” (а від
1947 року і першого начального пластуна) та курінних після нього – Леоніда
Бачинського, Тараса Дурбака, Олеся Марченка, Юлі Войчишин, Христі Болюбаш,
Радомира Білаша та теперішнього курінного Юрія Сенькова – Курінь навчився
тримати зв’язок між членами в розсіянні “Листком дружнього зв’язку”. Члени працюють індивідуально у різних
ділянках пластового – по станицях – і громадського життя в організаціях,
школах, церквах та ін., про що звітують у курінному журналі. На сьогодні є 62
дійсні члени і 3 кандидати у члени Куреня Тисовських в діаспорі,
старшопластунський Курінь “Дротів” в Америці, а в Україні – Юнацький Курінь
Тисовського у Самборі і Стежа УПС “Перлина степів” у Східній Україні.
Високу оцінку Куреневі
дав у своєму привіті начальний пластун, коли звернувся до новоприйнятих членів
старшопластунського ку-реня “Дроти” такими словами: “Сьогодні, подруги і друзі,
ви стали членами Першого Куреня ім. О. і С. Тисовських. Вам доводиться ступати
слідами, які нелегко наслідувати і заповнити. Ви вибрали стежку, якою нелегко
йти. На кожному з вас лежить обов’язок своєю відданою працею і посвятою
вдержати ім’я Куреня на рівні, на який його поставили перші засновники. Перед
вами завдання бути дійсно найкращими серед найкращих... Цього вимагає від вас
історія вашого Куреня, цього вимагають від вас сьогоднішні потреби Пласту в
Україні та діаспорі”.
Не пошкодувала добрих
слів і голова Головної Пластової Булави, пл. сен. Слава Рубель у своєму привіті.
Вона сказала: “...Визначні пластуни заснували ваш Курінь, і визначні пластуни
були і є у вашому Курені. Своєю працею у Пласті і в громаді ви були і є взірцем
до наслідування для інших пластунів”.
Стежа в Україні “Перлина
степів” у присланому привіті пише: “...Ми в Україні переймаємо від вас пластове
завзяття, прагнемо зробити сучасний Пласт в Україні гідним пам’яті його
засновників. Ми горді від того, що ми є “тисовцями”. ...Вірні до смерти! 2005
р. Б., Україна”.
Чи всі ці слова не є
найкращою заплатою всім попереднім, теперішнім і майбутнім членам нашого
славного, вже історичного Куреня? Будьмо ж йому вірними до смерти, як заповіли
нам його творці-основники.
2 - Членство і гості
3 - Новоприйняті члени: Богдана Ковальчук, Богдана Фоґа, Мирослава Фоґа і
дійсний член Роман Левицький