Православна громада в Чикаго урочисто вітала свого Патріарха

23-25 жовтня 2009 року з архиєрейським візитом на американській землі, у Чикаго, перебував Його Святість Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. У суботу, 24 жовтня,  о 9:30 год. ранку у храмі Св. Софії Святійший Патріарх відслужив Божественну Літургію, а о 4:30 год. попол. цього самого дня прибув до храму Св. Ап. Андрія Первозванного. Перед храмом на площі молодь у національних строях, настоятель храму прот. Віктор Полярний і голова церковної громади п. Іван Яресько, духовенство та численна публіка урочисто і традиційно вітали свого українського Патріарха.

Після того біля пам’ятника жертвам Голодомору Святійший Патріарх у співслужінні з єпископами і духовенством відправив Літію, а над могилами воїнів УПА провів молитви і освятив їх.

Сама присутність Патріарха на церковній площі надавала особливого, незвичайного відчуття. Його постать і духовний авторитет, немов якась сила, зливала в одне і єднала усіх. Вагомий, історичний і радісний день запам’ятався назавжди кожному присутньому, особливо, коли до храму Св. Ап. Андрія Первозванного увійшов Патріарх Української Православної Церкви у супроводі дванадцяти священиків, двох єпископів і дияконів. Мабуть, вперше була відслужена така панахида у цьому храмі, а може, і вперше в українській церкві в діаспорі, де зі святковим наголосом відзначено такі великі історичні дати, як 370 років від дня народження Гетьмана Івана Мазепи, 350 років бою під Конотопом і 300 років бою під Полтавою, та вшановано всіх учасників національно-визвольної боротьби українського народу.

Святійший Патріарх у молитвах пом’янув Патріарха Мстислава (Скрипника), Патріарха Володимира (Романюка) і всіх святих української землі.

Хочеться наголосити на тому, як зворушливо сприймалися ті молитви. То були хвилини, під час яких ми були поєднані з Україною, які надихали нас славним минулим і яких ми ніколи не повинні забути. Його Святість приніс зі собою тепло рідної землі, а у своїх молитвах звеличав посвяту і висоту величі вірних її синів. Це прагне почути старше покоління, а молодшому потрібно вивчати і знати свою славну історію. Так століттями виховувала Церква свій народ, а рідна земля щедро народжувала героїв, достойних державних мужів, геніїв, науковців, письменників, поетів, мучеників і святих.

Знаючи своє минуле, може, тоді ми разом призупинили б всеохоплюючу асиміляцію і байдужість до того, що діється у нашій Церкві, усвідомили б, що ми великий і вільний народ, який має право до незалежного існування і самовизначення своїх прагнень. Тоді Церква стане справжньою українською Церквою. Нам цієї науки не передасть жодна чужа Церква – ні грецька, ні римська, а вже ніколи московська, бо ті церкви мають свою власну мету.

Увечері цього ж дня з нагоди патріаршого візиту в церковній залі відбувся концерт Капели бандуристів з Торонто під мистецьким керівництвом диригентів Віктора Мішалова та Андрія Дмитровича. За належно дібраний репертуар пісень і музики щедро стоячи аплодували бандуристам глядачі.

У неділю, 25 жовтня, у храмі Св. Ап. Андрія Первозванного була відслужена урочиста Божественна Літургія. Храм по вінця заповнили вірні. Під час Св. Літургії висвячено у сан диякона Петра Мазепу.

Після Служби Божої був звершений Патріархом ще немов доповнюючий чин – освячення храмового фасаду, прекрасної мозаїки Всіх Святих Української Православної Церкви, який красуєтся у сонячному сяйві на храмі Св. Ап. Андрія.

Дуже приємною несподіванкою було побачити двох знайомих мені священиків з міста Сум, які вийшли з-під крила Єпископа Сумського і Охтирського Мефодія (Срібняка) і на сьогоднішній день обслуговують парафії у штаті Коннектикат і штаті Огайо. Я зустріла їх, як рідних синів, знаючи їхнє минуле і виконувану духовну працю тут, на чужині. Нехай Всевишній Господь допомагає вам і береже вас, дорогі отці Богдане і Олександре.

Завершальною частиною святкової програми відвідин Святійшого Патріарха у місті Чикаго був гарно зорганізований урочистий бенкет.

Так, як і в Торонто під час візитів обох ієрархів УПЦ КП з України, у Чикаго на цю подію прийшли чисельно і виказали свою солідарність духовенство та вірні нашої сестрінної Української Греко-Католицької Церкви, засвідчивши національну зрілість і приналежність, а ще виказали своє бажання зустрітись і запросили до себе, як братів. Святійший Патріарх Філарет радо прийняв запрошення Митрополита Української Греко-Католицької Церкви у США Степана Сороки в м. Філадельфії і відвідав його.

Святковий бенкет відкрив молодий віком і енергійний голова парафіяльної ради пан Іван Яресько, який і провадив програмою свята.

Танцювальний ансамбль “Водо-грай” при парафії Св. Ап. Андрія виконав традиційний вітальний танок для широкого числа присутніх гостей. Виступив теж хор “Сурма” з молитовними піснями.

Привіт від Президента України зачитав генеральний консул України Костянтин Кудрик.

Присутня голова Канадського Громадського Комітету “Приятелі Київського Патріархату УПЦ” з Торонто Ірина Ващук привітала Святійшого Патріарха Філарета і наголосила на його титанічній праці, зусиллях і посвяті Українській Церкві, Богові і народові.

Настоятель храму Св. Андрія митр. прот. Віктор Полярний дуже тепло і з радістю привітав достойного гостя і висловив йому слова подяки за відвідини та запросив до слова.

З особливою увагою присутні слухали Предстоятеля УПЦ КП, який у своєму виступі заторкнув важливі болючі точки духовного життя в Україні, зокрема постійне втручання Церкви Московського Патріархату в життя і розвиток УПЦ КП. Він наголосив, що “ми знаємо, як хочеться нашим сусідам бути великими і могутніми, нас просто це не турбує, нехай вони будуть великі і потужні, але не ціною України”. Кожна висловлена ним думка була настільки змістовна і повчальна, що оплески присутніх щоразу переривали його виступ.

Згадав теж приїзд в Україну Патріарха Російської Православної Церкви Кірілла, зробивши такий висновок: “Він приїхав до нас не тільки служити і молитися, він приїхав пропагувати політичний проект інтеграції України в Росію, пропагувати повернення до тієї єдности під владою Кремля, якої Україна позбулася у 1991 році”.

Якщо глава Російської Православної Церкви живе такими мріями і перспективами, тоді він далекий від реальности. Поведінку іноземного Патріарха на українській землі сміливо можна назвати нахабною, а його роль – колонізаторською. Напередодні президентських виборів йому потрібно було з’явитися в Україні, щоб передати конкретні вказівки кремлівських можновладців своїм православним прихильникам. Одначе більшість українців, які виразно підтримують ідею незалежної Церкви, чітко продемонструвала негативне ставлення до його приїзду.

“Приятелі КП УПЦ” у Канаді бажають Його Святості Патріарху Київському і всієї Руси-України Філарету крицевого здоров’я, наснаги до подальшої праці і щедрих Господніх благ. Нехай Всевишній Господь береже його і додає йому віку для звершення святих ідеалів, до яких він був покликаний і яким посвячує своє життя.

Ірина Ващук,

голова Комітету “Приятелі Київського Патріархату УПЦ”