Колекція відомого славіста Якова Гурського в “Острозькій Академії”

По Другій світовій війні Україну покинули багато її синів та доньок, які могли потрапити під молот радянської руйнівної машини... Більшість українських емігрантів, що покинули Батьківщину по Другій світовій війні, були національно свідомими патріотами України, становили значну частину творчого потенціалу України. Сьогодні в Україну повертаються імена людей, котрі всім своїм життям, своєю працею намагалися зберегти та примножити здобутки української культури. Їх діяльність сьогодні стає об’єктом наукового дослідження.

Свою роль у цьому процесі відіграє Інститут дослідження української діаспори Національного Університету “Острозька Академія”, співробітники якого готують наукові праці, присвячені різним аспектам життя закордонних українців, проводять наукові конференції, видають і перевидають книги, щоб українці в Україні мали можливість ознайомитися з цими творами. Силами співробітників Інституту та діючої при ньому Кафедри історії української діаспори в Острозькій Академії викладаються навчальні предмети “Культура української діаспори”, “Українська закордонна історіографія”, “Українська діас-пора та її роль у боротьбі за незалежність України” та інші. На наукових конференціях “Українська діаспора: проблеми дослідження” обговорюються не лише важливі методологічні аспекти вивчення української діаспори, а й проблеми викладання відповідних навчальних дисциплін, що не лише дають знання, а й виховують молодь.

Важливою складовою діяль-ности Інституту є його бібліотечна колекція, в якій є багато цінних, а часом унікальних видань. Формування бібліотеки Інституту, якою сьогодні користуються не лише острожани, а й гості з Рівного, Києва, Дрогобича, Тернополя, Івано-Франківська, Запоріжжя, Луцька та інших міст України, відбувається за рахунок благодійних книжкових надходжень. Ми дуже вдячні всім благодійникам, що надсилають книги до бібліотеки Інституту.

Одна із книжкових колекцій Інституту належить відомому вченому-славісту Якову Гурському, життя якого працею пов’язане з американським та українським науковим світом. В Америці Яків Гурський був багатолітнім професором Сіракузького Універси-тету, де очолював департамент слов’янських мов та літератур. Був дійсним членом УВАН та міжнародних наукових організацій, автором та редактором низки праць.

Народився майбутній вчений 4 листопада 1923 р. у с. Жолдаки, що в Конотопському районі. Ще до війни закінчив педагогічну школу в Конотопі. По закінченню Другої світової війни разом з родиною виїхав на Захід, де сповна довелося відчути життя в таборах для “переміщених осіб”. У Мюнхені в 1950 р. закінчив Український Вільний Університет. Після закінчення університету Яків Гурський переїздить з Німеччини до США, де в 1957 р. захистив дисертацію у Пенсільванському Університеті, осягнувши ступінь доктора філософії в галузі слов’янської лінгвістики. З 1956 по 1989 рр. він – професор Сіракузького Університету, що у штаті Нью-Йорк, викладає українську, російську, македонську мови, болгаристику, керує кафедрою слов’янознавства. Невдовзі став секретарем Української Вільної Академії Наук у США, а потім другим заступником президента УВАН. Протягом трьох років (1991–1993 рр.) професор Я. Гурський викладав спеціальний курс сучасної української літературної мови в Міжнародній школі україністики в Києві.

Я. Гурський був членом об’єднання українських письменників на еміграції “Слово”, Асоціації сучасних мов, Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці. Прізвище Якова Гурського можна знайти також у престижній довідковій літературі, як-то “Довіднику американських учених”, “Міжнародному довіднику вчених”. Довгий список публікацій професора Я. Гурського головним чином висвітлює історію української мови, правопису, словотвору, словозміни та фразеології. Окрема ділянка, що нею він займався, стосувалася походження слов’ян, їх побуту, звичаїв, культури в минулому і сучасному. Іншим завданням вченого було прагнення поширювати розвиток україністики та її викладання у школах, навчальних закладах як засобу поглиблення свідомости українського народу. Дослідник завжди пам’ятав свої корені і все своє свідоме життя працював для створення позитивного образу України у світі. Сьогодні його вже немає серед нас, проте Яків Гурський залишив по собі величезну бібліотеку, в якій є багато рідкісних книг, котрі розповідають і про Вченого.

Доля книгозбірень українських вчених діаспори, які, на жаль, все частіше відходять від нас, є сьогодні болючим питанням, що вимагає вирішення на державному рівні. Як альтернатива збереження книжкових колекцій є їх передача до наукових установ та навчальних закладів в Україні. Так, в Інституті дослідження української діаспори, що з 2002 року діє в Національному Університеті “Острозька Академія”, завдяки надходженням з-за кордону від приватних осіб та установ з діаспори формується бібліотека, яка вже сьогодні має велику кількість важливих, у тому числі й рідкісних видань. На превеликий жаль, процес передачі книг в Україну в повній мірі лягає на плечі цих шляхетних людей або ж їх близьких. Тому дружина вченого-славіста пані Валентина Гурська робить шляхетну, суспільно значущу справу – пересилає книги Якова Гурського в Україну, до Острозької Академії. Те, що пані Валентина Гурська передала значну кількість книг – більшу частину книгозбірні вченого, дозволило створити окрему особову колекцію Якова Гурського. Вагу і значення існування цієї книгозбірні у стінах українського університету важко переоцінити, адже книги, які її формують, надзвичайно цінні. Це і ціла низка довідкових видань (енциклопедії, понад 60 найменувань різноманітних словників), і книги з історії українського мовознавства, історії слов’янських мов, лінгвістики, мовознавства, літературознавства, мовної стилістики, методична література для мовознавців. Окремі фонди колекції – література на болгарській, македонській, сербській, словенській, чеській, білоруській та інших мовах.

Не можна не згадати про цінну збірку художньої літератури: багатотомні збірки творів українських письменників, книги “заборонених” українських літераторів та поетів, твори українських творців з діаспори. Всі вони є дуже цінними для студентів Академії.

У колекції зберігається велика кількість періодичних видань, серед яких – “Сучасність”, “Українська мова і література в школі”, Harvard Ukrainian Studies, “Вопросы языко-
знания”, “Мовознавство”, “Українська мова і література в школі”, “Мовознавство”, “Українське мово-знавство”, “Нові дні”, “Наше слово”, “Български език и литература”, “Родна реч” та багато інших видань.

Багато книг колекції є рідкісними. До таких належать як унікальні видання, що побачили світ в Україні, так і колекція діаспоріани, в якій є видання DP-періоду, пізніших часів. Важливою складовою колекції є збірка видань “Кобзаря” Т. Г. Шевченка різних часів (серед яких є книги 1884 р., 1921 р. та ін.), виданих різними мовами.

Величезне значення для дослідження творчости Якова Гурського мають й унікальні архівні матеріали, які є складовою частиною колекції.

Книги ніколи не втрачають своєї актуальности і потрібности в житті та роботі кожного активного і свідомого громадянина як України, так і цілого світу. Незважаючи на розвиток сучасних комунікаційних можливостей, ми щоразу звертаємося за допомогою до книги, як найглибшого джерела знань. Тому шляхетна передача книг пані Валентиною Гурською, які склали унікальну книжкову колекцію, є вчинком, гідним наслідування. Колекція проф. Якова Гурського дає міцний підмурівок для праці молодих науковців та дослідників не лише Острозької Академії, а й із різних регіонів України.

Ольга Хеленюк, Національний Університет

“Острозька Академія”