Український слід у світовій спадщині Богослов’я. Стан і перспективи

Сьогодні серед науковців (богословів, істориків, релігієзнавців) триває відкрите обговорення проблем сучасного українського богослов’я і шляхів їх вирішення. А початком дискусії стала відповідь Блаженнішого Любомира (Гузара) на запитання журналістів Релігійно-Інформаційної Служби України про те, що можуть запропонувати сучасні українські богослови суспільству: “Мені здається, що наше богослов’я стоїть на дуже слабкому рівні. Є багато талановитих людей, які мали нагоду вчитися, але виглядає, що вони дуже ліниві або дуже налякані. Проте чого тут боятися, то є наука. Не треба боятися. Раз вони до того готувалися, то мають працювати і бути творчими богословами”, – сказав Блаженніший.

До цього часу думки науковців були викладені лише в мережі Internet, ми ж хочемо перенести розгляд теми на паперовий носій, а тому зробили сьогоднішнє становище українського богослов’я головною темою чергового номеру журналу “Патріярхат”.

Отож, згідно з рубриками:

ТЕМА ЧИСЛА

Здійснити неопатристичний синтез, донести до вірних соціальне вчення УГКЦ, як рівно ж соціальне вчення Папи Бенедикта VXI, пропонує Юрій Чорноморець у матеріалі “Богослов’я в УГКЦ: невиконані завдання”.

“Працевлаштування богословів” – проблема чи не проблема? Чому взоруємося на російське богослов’я замість шукати джерел власного? Великий Голодомор 1932-1933 років як проблема мовчання Бога. Що цікавого знайде богослов у спадщині Івана Франка? Тему номеру розвиває свящ. Олег Гірник статтею: “Ukrainian theology”: від нової євангелізації до контекстуальної теології”.

АНАЛІТИКА

Друга частина роздумів протоієрея Богдана Огульчанського завершує публікацію “Українська Православна Церква у змаганні ідентичностей”. Автор характеризує московське православ’я XVI-XVIII століть, порівнюючи з київським, висвітлює ті зміни, які сталися у першому із влиттям до нього українських кадрів церковного життя, а також пояснює, чому й сьогодні Росія не може погодитися з незалежністю України.

ПІСЛЯ ПОДІЇ

“Золотий ювілей в Чикаго” – репортаж Тараса Матвіїва про візит Блаженнішого Патріарха Святослава до США з нагоди святкування 50-ліття Єпархії Святого Миколая.

ЦЕРКВА І СУСПІЛЬСТВО

“Безініціативність, нерішучість, боязнь приймати індивідуальні рішення, ірраціональний страх та розмаїті фобії, недовірливість, пасивність і байдужість до всього, колективна депресія, зневіра в майбутньому – післяшоковий розлад”, – такий діагноз українському суспільству ставить професор Оксана Грабович. Непересічною і справді вартою особливої уваги є її стаття “Колоніальна спадщина в сьогоднішній Україні” про викривлення у психології українців, які стали наслідком трьохсотлітнього перебування у становищі колонії.

ЕКУМЕНІЗМ

Зріз виступів та дискусій XV неофіційної екуменічної конференції Orientale Lumen “Екуменічний діалог – Рим і сопричастя Церков” від учасника – голови Українського Патріархального Товариства пані Роми Гайди.

НАША ІСТОРІЯ

“Від ворожнечі до примирення: історія Мелетія Смотрицького (1575 – 1633)”.

Історія життя Архимандрита Мелетія Смотрицького в контексті становлення Унії та протистояння Українських Церков, його перехід від палкого захисника “віри батьків” до активного об’єднувача розділених Церков. Матеріал підготував історик Віктор Заславський.

СХІДНІ ЦЕРКВИ

Малесенька спільнота греків католиків – передісторія та сьогодення у статті Анатолія Бабинського “Грецька Католицька Церква”, а також інтерв’ю з Екзархом цієї Церкви Димитріосом Салахасом “Нині ми не мислимо категоріями прозелітизму чи уніатизму – просто існуємо”.

IN MEMORIAM

Упокоївся в Бозі Олександр Пришляк – один з очільників Українського Патріархального Світового Об’єд-нання. Декілька теплих слів про його життя і труди на благо УГКЦ від д-ра Леоніда Рудницького.

З наближенням нового року запрошуємо читачів до передплати на рік 2012.

Умови передплати можна дізнатися за адресою: THE PATRIARCHATE, P.O.Box 285, Cooper Station New York, NY 10276 Тел.: 718.667.1670 // 203.261.4530

Адміністратор журналу Світлана Махно: SvitlanaMakhno@gmail.com