Спогад про інженера Лeва Йосифа Перфецького
Непомітно 9 лютого 2009 р. минає рік, як дружина Марійка та діти Андрій і
Уляна віджалували відхід у вічність свого друга життя і свого батька. На вічний
спочинок відвели Левка ближча і дальша родина з Америки і Канади разом із
приятелями та знайомими.
Лев Йосиф Перфецький народився 22 жовтня 1926 року у
Львові. Син Євгена Перфецького і його дружини Марії з роду Капко. Батько Левка
був правником за фахом, але в той же час скрипковим віртуозом, учителем
Музичного Інституту ім. Миколи Лисенка. На скрипці свого діда тепер грає син
Левка, Андрій.
Перші школи Левко відвідує у Львові, де закінчує матуру в
добре знаній Українській Академічній Гімназії. Під кінець Другої світової війни
Левко виїжджає спочатку до Відня, а пізніше – до Мюнхену, де з 1946 року розпочинає
студії в Міжнародному Університеті УНРРА. Остаточно він переноситься до
Карлсруе, де продовжує студії на електротехнічному відділі німецької техніки. У
1949 році Левко приїжджає до Канади, де спочатку працює в копальні золота у
Північній Манітобі, а пізніше на фабриці автомобільних частин у Торонто. В 1953
році Левко одружується з Марією Якимович-Кривоус. Марійка і Левко мають двоє
дітей – сина Андрія та доню Уляну.
У 1954 році Левко вступає до Торонтського Університету і
в 1958 році закінчує електричну інженерію. Починає працювати в “Онтеріо
Гайдро”. Як інженер Левко стає членом Українського Технічного Товариства в
Торонто та багаторічним членом його Управи.
Віддзеркалюючи родинну тра-дицію, Левко любив і цікавився
музикою і зумів передати це зацікавлення своїм дітям. В особистому житті Левко
був завжди жвавим центром уваги – вмів жартувати, любив бавити товариство,
оповідати анекдоти.
Для “Онтеріо Гайдро” Левкова спеціалізація в електроніці
та зв’язку-комунікації була потрібна для контролю та охорони енергетичної
системи. Будучи провідною у світі організа-цією постачання електричної енергії,
“Онтеріо Гайдро” розробляло новітні системи контролю, і саме над ними працював
Левко. Його проекти виявилися настільки оригінальними, що “Онтеріо Гайдро” вирішило
поширити знання про них у технічному світі. В подібних випадках “Онтеріо
Гайдро” використовувало міжнародну технічну організацію – Інститут Електричних
та Електронічних Інженерів. Це найбільша у світі інженерська організація, яка
має свою централю в Нью-Йорку і об’єднує понад триста тисяч членів. Відома вона
під скороченням ІЕЕЕ. Цей інститут влаштовує регулярні конференції для
виголошення доповідей на біжучі теми з електричної та електронічної інженерії
та утримує комітети і робочі групи, які опрацьовують різні напрямні та норми,
між ними також для дії енергетичних систем. Левко стає представником “Онтеріо
Гайдро” у відповідній робочій групі, а з часом – провідним її членом.
Беручи участь у праці робочої групи, Левко був автором
доповідей і документів, учасником регулярних з’їздів ІЕЕЕ. З бігом років ми з
Левком і Марійкою відвідали чимале число міст на обох побережжях
Північноамериканського континенту. Одначе, крім нас, було іще декілька
українців, які брали досить регулярну участь у цих конференціях, і деякий час
Левко та я під час таких конференцій сходилися з ними на спільні сніданки. Може,
не пригадаю всіх, але бували на конференціях з Торонто Ігор Березовський, Олег
Іванусів, Юрко Ґела (тепер в Америці), Михайло Тарнавецький із Вінніпегу, з
Америки – Нестор Кольцьо і часом Цюха Ференцевич або Любко Романків. Це все
було в той час таке невимушене, природне, незаплановане. Але я певний, що
активність в ІЕЕЕ саме цих кількох українців була допоміжною у позитивному
розвитку цієї організації в Україні після проголошення Незалежности. Через
особисті наукові контакти та наші зусилля вдалося нам створити в 1991 році
окрему секцію ІЕЕЕ в Україні. У перші роки її діяльности цю секцію відвідав
тогочасний світовий президент ІЕЕЕ. А тепер довідуємося, що ця секція надалі
проявляє жваву діяльність і за свою працю в 2007 році отримала окрему похвалу
від проводу Європейської частини Інституту. Не можу стриматися, щоб не
звернутися тут прямо до самого Левка: Левку, посередньо і Ти причасний до
успіхів Української Секції ІЕЕЕ, бо своїм вкладом, своєю працею, своїми
виступами і Ти спричинився до поширення доброго українського імени внутрі
Інституту Електричних та Електронічних Інженерів.
Василь Янішевський