Аналіз передвиборчих кампаній кандидатів у Президенти України В. Януковича та Ю. Тимошенко

Канадське Товариство Приятелів України за участю Національної Парламентської Бібліотеки України в Києві завершили дослідний проект аналізу передвиборчих кампаній кандидатів у Президенти України Віктора Януковича та Юлії Тимошенко. Дослідницьку і редакційну працю вели Олена Погребна, Леся Груніна та Леся Шимко. Аналіз включає політичні програми кандидатів, медіа-ресурси та підтримку з боку бізнесових і політичних сил. Уривки аналізу наводяться нижче.

Марґарета Шпір, президент

Канадського Товариства Приятелів України

Роль бізнесових сил

На виборах 2010 року Віктора Януковича підтримують найбагатша людина України і президент клубу „Шахтар” Ринат Ахметов та мільярдер Дмитро Фірташ. Минулого року прем’єр-міністр Юлія Тимошенко позбавила його ключової ролі у східноєвропейському газовому бізнесі. Компанію „РосУкрЕнерго”, якою він володіє спільно з російським „Газпромом”, усунули від торгівлі газом. Тому Фірташ сподівається з допомогою перемоги В. Януковича повернути втрачені позиції.

Найбагатші прибічники Ю. Тимошенко – Сергій Тарута і Віталій Гайдук, колишні партнери в металургійній компанії „Індустріальний Союз Донбасу”. В таборі  Юлії Тимошенко також перебуває власник контрольного пакету акцій гірничо-добувної компанії Ferrexpo Костянтин Жеваго та власник кондитерського бізнесу Петро Порошенко.

Вичікувальну позицію зайняли глава групи компаній „Інтерпайп” Віктор Пінчук та акціонери групи „Приват” Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов. Вони не включаються у передвиборчу боротьбу та уникають підтримки одного з кандидатів.

Попри розбіжності, всі провідні бізнесмени стверджують, що хотіли б бачити у майбутньому в Україні політичну стабільність, ефективну владу і орієнтовані на вступ до ЄС реформи.

Масова медіа

Як і в попередніх кампаніях, значну роль відіграють засоби масової ін-формації, які висвітлюють діяль-ність кандидатів у Президенти, надають їм ефірний час для виступів, запрошують для участи в різноманітних політичних ток-шоу. Практично всі медіа-ресурси – друковані, електронні видання, теле- та радіоканали – мають своїх власників, і від цього часто залежить їхня інформаційна політика. Тому кожний кандидат намагається або мати власні медіа-ресурси, або, за можливістю, заручитися підтримкою певних засобів масової інформації.

Згідно з українським законодавством державні ЗМІ зобов’язані надавати рівні можливості кандидатам. У той же час, якщо один із кандидатів обіймає державну посаду, то навіть державні ЗМІ приділяють йому набагато більше уваги, ніж іншим кандидатам. Це ж зазначали і представники ОБСЄ. Як заявила керівник місії спостерігачів за президентськими виборами в Україні Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ Гайді Тальявіні: „Не всі кандидати отримують доступ до ЗМІ в рівному ступені. У деяких кандидатів є угода або усна домовленість з тим чи іншим мовником, відповідно до якої їм наданий більший доступ до ефіру, ніж іншим”.

Кандидат у Президенти від Партії регіонів В. Янукович має досить потужні медіа-ресурси для забезпечення інформаційної підтримки своєї виборчої кампанії. Це, по-перше, медіа-імперія Рината Ахметова, потужність якої з часів минулих парламентських виборів значно зросла. Це ТРК „Україна” та супутні канали, видання ВД „Сьогодні мультимедіа” (газета „Сегодня” та інші) тощо. Треба зазначити, що на телеканалі „Україна” було розпочато щоденне та велике п’ятничне шоу „Шустер Live”, до участи в якому запрошувались практично всі кандидати у Президенти та представники різних політичних сил.

Значним медіа-ресурсом володіють представники Партії регіонів: Андрій Деркач (газета „Київський телеграф”, ТРК „Ера” та „Радіо Ера”, сайт „Версии”), Едуард Прутник (група 4tv, сайт for-ua.com та інші), Ігор Шкіря (Перший діловий канал, сайт „Ура-інформ”), Геннадій Васильєв (КРТ, UBC, „Глас”), численні дрібні регіональні медіа-власники. Експерти також прогнозували підтримку Віктора Януковича з боку таких медіа-груп, як радіо-холдинг Анатолія Євтухова, за яким, за неофіційною інформацією, стоїть генеральний прокурор Олександр Медведько, ВД „Картель”, чиїм акціонером є член фракції Партії регіонів Олексій Федун, ESGroup Юрія Каплуненка, яку пов’язують з Анатолієм Кінахом.

Досить специфічна ситуація склалася навколо телеканалу „Інтер”, який має значний вплив на свідомість громадян. За повідомленнями деяких джерел, на політичний курс каналу впливає бізнесмен Дмитро Фірташ. „Інтер” надає ефірний час політичним опонентам Ю. Тимошенко і досить негативно висвітлює її діяльність. Що і стало причиною досить жорсткої заяви БЮТ на адресу телеканалу, в якій були висловлені звинувачення в упередженості й необ’єктивності інформаційної політики щодо уряду. „Цей телевізійний канал контролюється кланами й ретранслює виключно їхні інтереси”, – сказано в заяві.

Особисто чинний прем’єр-міністр, кандидат у Президенти Ю. Тимошенко офіційно не володіє жодними ЗМІ, проте, як повідомляють деякі джерела, її близькі соратники мають в арсеналі щонайменше дві медіа-групи. Це група „Тавр медіа” народного депутата Миколи Баграєва, до якої належать радіостанції „Русское радио Україна” „ХітFM”, Kiss FM та Radio ROKS, а також 50% компанії „Телеодин” (М1 і М2-Естрада); і холдинг „Інформ-альянс”, очолюваний дружиною народного депутата від БЮТ Андрія Кожем’якіна Наталією (сайт INTV і газета „Вечірні вісті”). Також народним депутатам від БЮТ Андрію Сенченку належить кримська недержавна телекомпанія „Чорноморська”, а Олегу Ляшку – газета „Свобода”. Добрі стосунки Юлія Тимошенко має з колишніми партнерами по „Індустріальному Союзу Донбасу” Віталієм Гайдуком (власником холдингу „Еволюшн медіа” та газети „День”) та Сергієм Тарутою („Медіа інвест груп”).

Як повідомляли деякі інформаційні джерела, нібито існують певні домовленості між Ю. Тимошенко та Петром Порошенком („5 канал”) та Віктором Пінчуком (ICTV) щодо доступу до їхнього ефіру та неупередженого висвітлення дільности уряду та виборчої кампанії Ю. Тимошенко.

Політична та громадська підтримка

Партія регіонів як потужна політична структура, як правило, не блокується з іншими політичними силами, то ж самостійно виступає на виборах 2010 року, підтримуючи свого лідера В. Януковича. Однак після першого туру виборів Президента про свою підтримку В. Януковича заявили Комуністична партія України та Прогресивна соціалістична партія України на чолі з Наталією Вітренко.

Досить складна ситуація склалася у Криму, де В. Янукович завжди мав значну електоральну підтримку. Внаслідок конфлікту навколо голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим Анатолія Гриценка, проти якого виступив його заступник, лідер Російської громади Криму Сергій Цеков, Партія регіонів втратила  підтримку з боку деяких лідерів місцевих проросійських організацій та рухів. Результатом чого стало створення нового політичного проекту „Російська єдність”, провідники якого закликали своїх прихильників не підтримувати нікого із кандидатів на президентських виборах 2010 року, що фактично означає агітацію проти В. Януковича.

У ході президентської кампанії лідера БЮТ підтримали деякі політичні сили „помаранчевого” табору. Питання про підтримку кандидата на виборах 2010 року спричинило дискусії в очолюваному Борисом Тарасюком Народному Русі України, внаслідок чого частина його членів заявила про незгоду з позицією керівництва партії про підтримку Ю. Тимошенко. Деякі регіональні організації навіть заявили про свій вихід з НРУ та підтримку на виборах кандидатури чинного  Президента В. Ющенка. Вісім політичних сил – Партія захисників Вітчизни, Європейська партія України, Громадський рух „Народна Самооборона”, партія „Реформи і порядок”, Християнсько-демократичний союз, Народний Рух України, ВО „Батьківщина”, Українська соціал-демократична партія – ухвалили заяву про підтримку єдиного кандидата від демократичних сил Ю. Тимошенко. Про свою підтримку Ю. Тимошенко заявила також очолювана Юрієм Луценком партія „Вперед, Україно!”.

Питання підтримки Ю. Тимошен-ко викликало неоднозначну реакцію як з боку представників широкої громадськости, так і діячів національно-демократичного руху. Так, відомий громадський діяч, депутат Верховної Ради попередніх скликань Степан Хмара протягом всієї виборчої кампанії виступав з різкою критикою на адресу Ю. Тимошенко, звинувачуючи її навіть у національній зраді. В той же час Герой України, колишній політв’язень Левко Лук’яненко закликав підтримати Юлію Тимошенко як антипода Віктора Януковича, який, на думку Левка Лук’яненка, є виразником антиукраїнської політики.

Представники інтелігенції, серед яких Іван Дюба, Богдан Горинь, Дмитро Павличко, Іван Драч, Борис Патон, Юрій Щербак та інші, також закликали до підтримки Юлії Тимошенко у другому турі виборів.

У той же час колишні партнери Юлії Тимошенко часів Помаранчевої революції, керівники партії „Наша Україна” перед другим туром закликали виборців не підтримувати жодного з кандидатів. Народний депутат України, заступник голови фракції „Наша Україна – Народна Самооборона” Олександр Третьяков засудив таке рішення політради партії, бо це фактично є закликом голосувати за лідера Партії регіонів В. Януковича.