Члени НТШ Канади   в науці

11 грудня 2010 року в галереї КУМФ у Торонто відбулася конференція НТШ під назвою “Члени НТШ Канади в науці”. Стислий формат конференції (10 хвилин для доповіді та 5 хвилин для запитань після кожної доповіді) дав змогу охопити широке коло проблем та досить велике число учасників. Відкрив сесію голова організаційного комітету кандидат наук Михайло Траф’як, який привітав усіх присутніх та побажав учасникам успішної праці. На першій сесії, в якій виступило троє науковців, головував маґістр Мирон Пижик. Відомий мікробіолог д-р Юрій Мончак розповів про найновіші експериментальні методи лікування лейкемії, які проводяться в Університеті Маꥳлл у Монреалі, де д-р Мончак керує відділом молекулярної патології. Як відомо, у лікуванні цієї смертельної недуги досі переважали два способи – через фільтрування власної крові пацієнта або переливання донорської спорідненої крові, яку виділяють з кісткового мозку. Обидва методи залучають надзвичайно важкі процедури та є дуже болючими як для пацієнта, так і для донора. Найновіший шлях, що випробовується зараз в Університеті Маꥳлл, – це переливання пуповинної  крові, яка збирається при народженні дитини. Спосіб порівняно безболісний та легкий, дає багато надій для боротьби з лейкемією.

Кібернетик д-р Володимир Цимбал, який довгі роки працював у Київському Університеті, озна-йомив слухачів із розробленою ним оптимальною моделлю управління державою. На його думку, методи, застосовувані в кібернетиці, цілком придатні для моделювання способів управління державою. Як показує наука, цетралізоване керування державою не може принести успішних результатів. Загальна теорія систем переконливо доводить, що найкраще спрацьовує саморегулююча ринкова економіка та демократичний шлях управління, де контроль за державою зосереджено в руках більшості людей.

Надзвичайно цікавою виявилась і доповідь Ростислава Білоуса. Мовознавець, що працює зараз над докторатом у Торонтському Університеті, присвятив своє дослідження аналізові відмінкових форм іменників у функції прямого додатку. На основі порівняння української мови з іншими слов’янськими мовами дослідник з’ясував, що в українській мові найбільше відмінкових альтернувань – аж 12, тоді як у російській лише 8, та деякі з них уже зникають, а в чеській – ще менше, лише 6. Таким чином, зробив висновок Р. Білоус, українська мова продовжує розвиватися в бік ускладнення її відмінкової системи, а це сприяє милозвучності мови та її граматичній гнучкості.

Друга сесія, головуючою якої була маґістр Іроїда Винницька, розпочалася повідомленням літературознавця, кандидата наук Галини Костюк про олександрійські вірші Миколи Зерова. Дванадцятирядковий олександрійський вірш, що склався у французькій поезії у ХІІ столітті і був відроджений у XVI ст. у творчості поетів так зв. “Плеяди”, належить до найскладніших, найбільш дисциплінованих кла-сичних поетичних форм. Як довела Г. Костюк, у творчості Миколи Зерова олександрійський вірш не лише втілює характерні для цього жанру риси, як то вічні теми, урочистість та піднесеність тону, але набуває невимушеності, природності вислову та актуальності і демократичності змісту. На думку дослідниці, олександрійські вірші Зерова належать до вершин світової поетичної майстерності.

Наступні дві доповіді були присвячені історії Козаччини. Сходознавець із Торонтського Університету, доктор наук Віктор Остапчук розповів про надзвичайно цікаві матеріали, які він знайшов в архівах Істамбулу. Як відомо, Османська імперія у XVI-XVII ст. була найбільшою імперією того часу, що славилася своєю напрочуд розвиненою бюрократичною сис-темою та докладною документацією.

Серед документів є багато, що стосуються боротьби турків з козаками, як, наприклад, звіти керівників Османського флоту на Чорному морі та ватажків Очаківського гарнізону. З них, розповів д-р Остапчук, безпосередньо дізнаємося про надзвичайну відвагу та військову вмілість козаків, їх здатність воювати малими силами та навіть у зимових умовах, що дивувало їх значно численніших турецьких противників. Своєрідним доповненням до доповіді д-ра Остапчука стало повідомлення мґр. Марини Кравець, що розповіла про судові реєстри Кримського ханату як джерело до історії України.

Завершив конференцію виступ кандидата історичних наук Михайла Траф’яка на тему “Українці і росіяни: особливості менталітету та історичної долі”. Підсумувавши дослідження відомих українських вчених ХХ століття, як і висліди останніх років, М. Траф’як виділив такі риси української ментальності – індивідуалізм та прагнення до свободи, емоційність, чутливість та ліризм, неспокій і рухливість, здатність до психічної еволюції. На відміну від українців, росіянам притаманні колективізм, анархізм, аскетизм та схильність до крайнощів. Отже, робить висновок М. Траф’як, українцям значно ближчі демократичні моделі Центральної та Західної Європи, а не державницька модель путінської Росії.

Конференція НТШ виявила широкий спектр наукових зацікавлень членів Товариства та ознайомила зацікавлених слухачів з останніми результатами їх досліджень. На закінчення всі присутні погодилися, що подібні наукові форуми варто продовжувати в майбутньому.

Дагмара Турчин-Дувірак,

пресовий референт НТШ

PHOTO

Учасники конференції (зліва направо) – голова НТШ Дарія Даревич, Володимир Цимбал, Іроїда Винницька, Галина Костюк, Ростислав Білоус, Юрій Мончак, Марина Кравець, Віктор Остапчук, Михайло Траф’як