18 січня 2012 року відійшла від нас назавжди вірна дружина, любляча мати,

бабуня і прабабуня

св. п.

Броня Мокрій

Одначе вона теж уміла обділити своєю увагою, своєю простотою душі, розумінням і ласкою тих, які були біля неї, у громадському та

організаційному житті. Була це людина лагідної вдачі, чистої совісті і цього вимагала від тих, хто працював для організаційної справи. Лояльна і працьовита, відповідальна і жертвенна, людина-опора в УНО, ОУК, журналі “Жіночий Світ”, тижневику “Новий Шлях”, СФУЖО.

Вона виводила фінансові звіти до чіткості і прозорості,

до висоти прикладу для інших.

У моїй пам’яті вона залишиться як щирий друг, повна

тепла і відкритості.

Висловлюю щирі слова співчуття чоловікові Ярославові,

синам Тарасові і Василеві з родинами,

членству ОУК, УНО,  Дирекції “Нового Шляху”

і редакції “Жіночого Світу”.

Спи, дорога подруго, легким, вічним сном,

а канадська земля хай буде тобі легкою.

Вічна їй пам’ять!

Замість квітів на її свіжу могилу складаю пожертву на видавничий фонд “Нового Шляху”.

Ірина Ващук