Бл. п. Марґарета Фрейберґс

(1921 – 2012)

У Торонто на 91-му році життя 17 січня 2012 року відійшла у вічність св. п. Марґарета Фрейберґс, яка раніше пожертвувала на Пансіон ім. Івана Франка $50.000.00, – єдина меценатка неукраїнського походження, котра склала поважну суму на українську установу. Тут варто з’ясувати, що податкова система в Канаді сприяє пожертвам на добродійні установи (такі, що мають федеральний номер, наприклад, Пансіони ім. Івана Франка), внаслідок чого прибуток мецената зменшується на 29% від пожертвуваної суми, і таким чином, відповідно, меценат платить нижчі податки.

Біографія св. п. Марґарети Фрейберґс читається так, ніби вона була українкою. Народилася у столиці Латвії – Ризі, у заможній сім’ї, виростала в добробуті, успішно закінчила середню школу і, маючи бажання служити ближнім, склала вступні іспити до Латвійського Університету, на факультет медицини. Такими були бажання дев’ятнадцятилітньої латвійської дівчини весною 1940. Але її доля розпорядилася інакше. Того ж року два найбільші злочинці в історії людства Гітлер і Сталін домовилися між собою про поділ Європи, внаслідок чого червона комуністична імперія захопила три Прибалтійські республіки, швидко виявивши свої злочинні наміри: сотні тисяч естонських, латвійських і литовських громадян опинилися в неволі, почався терор, розстріли, вивезення невинних людей у концтабори в Сибір. У сім’ї св. пам’яті Марґарети Фрейберґс арештували і вивезли на заслання в Сибір маму – Фріду Анну Букіс, вітчима після арешту розстріляли, а дівчата, Марґарета і її сестра Лора (далі Лариса Коршун-Федоренко), врятувалися від арешту тільки завдяки тому, що вони відпочивали на морі, і, дізнавшись про долю батьків, від сибірської неволі врятувалися втечею на Захід, за сюжетом, вартісним для голлівудського кінофільму. Після закінчення Другої світової війни вони ділили долю ДіПістів у Західній Німеччині. Мама – Фріда Анна Букіс і далі перебувала в російській неволі, а дівчата, прибувши на постійне поселення у Богом благословенну Канаду, відразу почали активно домагатися звільнення їхньої мами з російської неволі. Задіяний був Червоний Хрест та інші oрганізації. На їхнє щастя і велику радість, після 16-річної неволі, 1960 року за підписом Микити Хрущова їхній мамі дозволили переїхати в Канаду, де вона прожила до 98-го року життя. Про свій страдницький шлях у російській неволі Фріда Анна Букіс 1974 року видала книгу спогадів латвійською мовою, а тепер готується англомовне видання.

Св. пам’яті Марґарета Фрейберґс належала до Лютеранської віри, тому панахиду в похоронному заведенні Тирнер і Портер в суботу, 21 січня відслужила лютеранська пасторка Ільза Кукланд-Гюет. Молитви вона читала по-англійськи і по-латвійськи. За лютеранським звичаєм учасники панахиди, яка тривала 45 хвилин, сиділи, а не стояли, як за нашою традицією. Участь у панахиді також взяли 6 членів Дирекції й Адміністрації Пансіонів ім. Франка: Ярослав Семотюк, Тереня Тонкович, Марія Кебало з чоловіком, Анна Терек та Олександер Харченко.

Пасторка Ільза Кукланд-Гюет докладно розповіла про життєвий шлях покійної і за латвійським звичаєм запросила охочих висловитися про покійну. Зголосилися дві особи: похресниця св. пам’яті Марґарети Фрейберґс – Ріна Прінцес чудово змалювала благородні риси характеру її хрещеної мами, а сусідка св. пам’яті Марґарети Фрейберґс – українка Галина Кійко розповіла про 30-річне ідеальне сусідство та про прекрасний зразковий квітник у сусідки, за яким доглядала Лариса Коршун-Федоренко, сестра св. пам’яті Марґарети Фрейберґс.

Цікавий феномен спостерегли близькі до сестер люди: протягом декількох тижнів хвороби і життя покійної св. пам’яті Марґарети Фрейберґс її сестра, Лариса Коршун-Федоренко, перебувала у стані глибокої дипресії, втрачала орієнтацію, не виявляла бажання жити. А коли померла її сестра, Лариса прийшла до себе, усвідомивши дійсність, і була присутньою на панахиді, говорила нормально, хоч і глибоко переживала відхід в інший світ найдорожчої їй людини – рідної сестри, з якою вона пройшла довгий і тернистий життєвий шлях.

Тлінні останки св. пам’яті Марґарети Фрейберґс поховали на цвинтарі Йорк, на латвійській секції, біля могили її мами.

Нехай багатостраждальна душа св. пам’яті Марґарети Фрейберґс спочиває з Богом!

Вічна їй пам’ять!

Олександер Харченко