Вшанування членів Інституту дослідів Волині і Товариства “Волинь”

Марія Т. Корчевич

Вже сам заголовок говорить, про що йтиме мова. 5 листопада у Вінніпегу не вперше зібралися члени цих інституцій і гості на таку імпрезу, але на цей раз, мабуть, востаннє.

У тяжкий післявоєнний час організовувалися ці інституції. Засновники мали добру візію, чудові ідеї і плани, мали й молодечий запал для втілення їх у життя, були готові віддавати  себе українській  народній  справі на далекій від Батьківщини, але по-материнському рідній канадській землі. Кажуть, якщо є студенти, то й знайдеться учитель. У цьому випадку тим учителем для них став прибулий до Канади Митрополит Іларіон (проф. Іван Огієнко). Один бік справи був полагоджений, залишалося відкритим питання фінансів. До вирішення цієї проблеми взялися всі, в той час ще юні й молоді. Тепер вони вже давно бабусі і дідусі, а декотрих покликав до себе Господь. Вечорниці, колядки, вареники, бінго і т. д. почали приносити кошти на оплату видань. Справа була поставлена на добре організовану основу, і незабаром про ці організації почув увесь світ. Членами ставали волиняни і неволиняни, по всьому світу розсіяні. Але до певного часу, бо така природна закономірність, що народжене росте, набирає сили, а тоді непомітно настає час, і воно іде в протилежному напрямку. Тож немає нічого дивного, що така доля спіткала й Інститут дослідів Волині і Т-во “Волинь”.

Проте волиняни не оплакували себе, не журилися, що ж то буде далі. Ні, після проголошення незалежности України вони почали укомплектовувати своїми книгами бібліотеки університетів, шкіл, публічні бібліотеки, висилали друковані видання на приватні адреси тощо. Книги, звичайно, не нові, але надзвичайно цінні, бо за час совєтського режиму про них було навіть ризиковано згадувати. А друкованому слову Митрополита Іларіона то й ціни немає в Україні, на нього там справжній голод, як пишуть у листах з України, про що звітувала пані Н. Шаварська. Жаль тільки, що славний син України, великий мислитель не дожив до тих днів, коли з’явилася нагода фізично повернутися в Україну, за якою тужив, про яку мріяв і для якої віддавав свій талант, свої знання.

Д-р С. Радчук у своєму слові відзначив велику заслугу і бл. п. д-ра Юрія Мулика-Луцика, довголітнього голови редакційної колегії, котрий вже після смерті Митрополита зредагував три томи надзвичайно цінного Етимологічно-Сематичного українського словника (це класика, як висловився д-р Радчук, президент цих інституцій), а четвертий закінчила колишня студентка Митрополита – д-р Магдалина Ласло-Куцюк.

Члени Управи д-р Сергій Радчук, Надія Шаварська і Ніна Лугова завдяки щедрій пожертві бл. п. д-ра Сергія і Марії (Галки) Кротюків відправили в Україну 390 книжкових пачок, кожна вагою в середньому 25-30 кг, вартістю книжок на 375 тисяч канадських доларів. До них зверталися з України окремі особи, а також адресами забезпечував їхній представник в Україні, історик, журналіст, патріот України Володимир Рожко. Працювали від самих початків заснування, не думаючи ні про оплату, ані про подяку чи признання, і на такій ноті закінчили.

Але незвідані путі Господні – вдячна Україна сказала їм вже не один раз своє спасибі. Крім листів подяки від адресатів, на цей раз було нагороджено орденом Св. Миколая Чудотворця від Патріарха Філарета адвоката д-ра Сергія Радчука, президента. А протопресв. д-р Степан Ярмусь, д-р Сергій Радчук, Надія Шаварська, Ніна Лугова і Галина Онуфрійчук (її покійний чоловік був тим живим двигуном, під проводом якого працювали дружно і злагоджено) в нагороду за свою працю отримали грамоти на знак благословення від Патріарха Філарета, почесну грамоту від колишнього голови Рівненської обласної державної адміністрації Василя Червонія і подяки від голови Волинської обласної державної адміністрації Володимира Бондаря. Після вручення цих нагород привітали президента Інституту дослідів Волині і Т-ва “Волинь” д-ра Сергія Радчука з 80-літтям з дня його народження, вручили йому букет червоних троянд і заспівали славень многоліття.

Доречно буде додати, що своєрідне щире спасибі члени управ Інституту дослідів Волині і Т-ва “Волинь” висловили посмертно Митрополитові Іларіону, оплативши кошт написаного в Україні портрета Митрополита Іларіона, який разом з іншими чотирма Митрополитами Канадської Митрополії, першим Митрополитом якої він був, займе почесне місце в канцелярії Консисторії УПЦК. А про діяльність Інституту дослідів Волині і Т-ва “Волинь”, ядром і серцем яких був Митрополит Іларіон і яким довірив свої праці для видання і перевидання, напише коротку історію правнуча племінниця Митрополита Іларіона д-р Ірина Тюрменко в Україні.

Ось так коротко про закінчення праці Інституту дослідів Волині і Т-ва “Волинь” у Канаді. Признання й подяка та многая літа живим і вічная пам’ять тим, що відійшли у Вічність.