“Горбатого могила виправить”, а КПУ?

Й. Сірка

26 січня ц. р. Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію, в якій засуджує  злочини комуністичних режимів проти людства, зокрема проти українського народу, маючи на увазі  Голодомор в Україні 1932-1933 рр.

 Вже наступного дня зголосився вірний васал комуністичної ідеології, голова КПУ П. Симоненко із заявою, в якій висунув аж три пункти проти резолюції ПАРЄ.

По-перше, резолюція була ухвалена простою більшістю, а цього для Симоненка замало, зате простої більшости йому вистачає, щоб скинути легітимний уряд України!

По-друге, це “брудний піар-хід крайніх націоналістичних сил, зумовлений емоціями або незнанням”. Отут вже “вождь” українських комуністів загнув. Яких націоналістів “товариш” Симоненко мав на увазі, мабуть, залишиться таємницею Симоненка, оскільки до Асамблеї входить багато “націоналістів” Європи, включно з російськими, які голосували проти резолюції. Можна сподіватися, що КПУ, крім українських націоналістів, виявить ще інших націоналістів. Щодо незнань у членів ПАРЄ, то Симоненко сам проявив неграмотність, бо сплутав “доброту” “потужностей, побудованих надзусиллями радянського народу”, з комерцією, яка приносить Росії мільярди амриканських доларів. Крім того, знайдення родовищ газу на території СССР не було зумовлене комуністичною ідеологією, так само як нафтові джерела Саудської Аравії не залежать від її королів. Та і в політичній географії головний комуніст України не дуже глибокі знання проявляє, коли Венесуелу зараховує до комуністичних країн.

 Стосовно економічного лідерства Китаю, то китайська сучасна економічна політика нічого спільного не має з комуністичним деспотизмом, який запровадила партія більшовиків (попередниця КПУ) проти українського народу. А щодо “світила європейської  та світової науки” К. Маркса, то П. Симоненко показав, що він далі живе тією радянською пропагандою, якою задурманювала його партія десятиліттями народи СССР. Є світила світової історіографії  Роберт Конквест та Джеймс Мейс (посмертно удостоєний звання Героя України), які справді науково і об’єктивно (хоч самі не українці)  довели світові факт геноциду українського народу, спричинений політикою КП. Звичайно, що Симоненко про них не знає, бо інакше би вже давно розпустив злочинну партію, на руках якої кров десятків мільйонів українців та інших народів СССР. А щодо того, що “комуністична ідеологія є позитивною, творчою, а сили, які її сповідують, – конструктивними”, то кажуть у народі: “дурний думкою багатіє”! Позитивною вона не є, бо вона антинародна і антилюдська у своїй суті,  творчою її ніяк не назвеш, бо вона базується на догмах, у які не вірять самі комуністи, а повторювати все, що Маркс, Ленін та інші  “вожді світового пролетаріату” казали, доводить, що творчого не тільки у Симоненка, але й у КП взагалі нічого нема, а жуване – не смачне! Конструктивними КП не бувають вже й тому, що вони не вміють співжити. Десятиліттями красувалося гасло у так званих комуністичних країнах: диктатура пролетаріату! То яка ж конструктивність може бути, коли диктатура не сумісна з демократією, а саме існування фракції КПУ у ВР є свідченням їхньої неконструктивности, заскорузлости, антиукраїнського спрямування.

У третьому пукті П. Симоненко зазначає, що коли “влада так хоче судити комуністів”, то мала би сама відійти із влади, бо більшість була членами КП або комсомольцями. Оце одинокий пункт, де Симоненко до деякої міри має рацію, бо за 15 років незалежности в Україні вже є чимало молодих політиків, які керуються патріотичною українською ідеологією, а не продажною комуністичною “інтернаціональною”, коли йдеться тільки про власні прибутки, а не про благо країни. Слід зазначити, що найпослідовнішими борцями з комуністичною ідеологією стали саме колишні її члени. Пригадаймо хоч би колишнього комісара лісогосподарства Альбрехта, який написав книжку “Зрада соціалізму”, що появилася перед Другою світовою війною в Німеччині. “Вождь” КПУ Симоненко не витримав, щоб знов не увести слухачів та читачів в оману – “саме комуністи витягнули Європу з гітлерівської прірви”. Отакої! А де ж були американські, англійські війська, а потім і партизанський рух в Європі взагалі? Очевидячки, П. Симоненко, крім “Короткого курсу історії ВКП(б)”, нічого не читав, і в його пам’яті залишилося те, чого його навчила партія, яка дурманила народ десятиліттями. Саме тут було б справедливо сказати, що нацизм у частині Німеччини та декотрих сусідніх країнах був замінений комуністичним тоталітаризмом, а люди вже самі розберуться, що хрін від редьки не солодший!

Нацизм у Німеччині зміцнів лише тому, що інші країни йому потурали і завдяки великому порозумінню між нацистами та комуністами СССР. Ворон воронові око не виклює, а близькі за ідеологією нацистська партія Німеччини і КП СССР сповідували не тільки соціалістичну ідеологію, але  й мали багато чого спільного у провадженні держави. У Німеччині над брамами до концентраційних таборів були гасла “Праця робить вільним”, а концентраційні табори в СССР звали “Виправними таборами”. Різниця полягала в тому, що у німецьких таборах вмирали від отруйного газу, а в радянських – від голоду та холоду або куль. Отож, “товариш” Симоненко не додав, що комуністи вихвалялися знищенням нацизму, а самі принесли до Центральної Європи комуністичну ідеологію, якою знищили сотні тисяч невинних людей і поділили Європу на десятиліття, а в методах своїх КПСС дуже нагадувала методи нацистів.

Та П. Симоненко не дуже був впевненим, що когось переконав, бо наступного дня вислав на “двобій” на 5-й канал свого однодумця – запеклого демагога Олександра Голуба, який у дискусії зі Степаном Хмарою став захищати “досягнення” СССР. Отой член КПУ  договорився до того, що назвав ПАРЄ “клубом пенсіонерів”, який не має ніякого політичного значення, і тому їхні резолюції згідно з партійною думкою Голуба не мають жодної сили. Щось товариші члени КПУ не узгіднили, бо Симоненко почав доводити антикомуністичність резолюції, а Голуб, з легкої руки, всіх послав на пенсію! Не розібравши броду, та поліз у воду! Правда, Голуб не те щоб заперечував Голодомор в Україні, але він підкреслив, що партія на ХХ з’їзді КПСС говорила про “помилки”! Ви повірите цьому – помилки! Від 7 до 12 мільйонів жертв – дітей, жінок, чоловіків, цілих сіл та міст України протягом одного року, десятки мільйонів життів українців за всю диктатуру комуністичного режиму – і це помилки! І Голуб говорить про ці “помилки”, мовби це були помилки у написанні слова! Та помилкою було вже саме заснування КПУ, а перед нею ще ВКП(б), зрештою, помилкою було вже саме народження на світ таких “українців”, як Симоненко та Голуб.

 Німеччина стала демократичною державою тільки завдяки тому, що зі своїм минулим вона розправилася засудженням і забороною нацистської партії. У Німеччині існують і сьогодні прихильники нацистської ідеології, але їм ніхто не надає місця в засобах масової інформації, а в Україні ще й досі мріють, що комуністична ідеологія, через яку українці потерпіли чи не найбільше у світі, стане людянішою і буде служити інтересам свого народу. В народі кажуть: коли Господь хоче когось покарати, то  забирає від нього розум. Старше покоління в Україні ще пригадує часи, коли красувалися плакати „Партія – розум, честь і совість народу”! Виступи рупорів КПУ П. Симоненка та О. Голуба свідчать про те, що вони не з цієї партії, яка має такі якості, бо в їхніх виступах нема сліду ані розуму, ані чести, ані совісти. 

Виступи комуністів стали частішими і нахабнішими. А вина журналістів у тому, що їх слід опитувати не на телевізійних чи радіодебатах, а їх повинні б допитувати в судових залах люди судочинства, щоб нарешті засудити відповідальних за ті злочини, які скоїла їхня партія,  бо ж не дарма кажуть, що горбатого могила виправить, а КПУ повинен привселюдно засудити суд та заборонити її діяльність, а то будуть далі каламутити політичну воду та задурманювати довірливих людей!