В поклін жінці-піонерці

Лариса Гринда

У неділю, 8 лютого українська громада Торонто зібралася на традиційне Свято Героїнь, що проводиться під патронатом Комітету Українок Канади, Відділ Торонто. Цього року воно було присвячене українським жінкам-піонеркам у Канаді.

Відкрив програму своїм виступом хор “Діброва” при Осередку СУМ у Торонто (диригент – Олеся Коник, акомпаніамент – Оксана Скіра). Опісля присутні переглянули коротке відео – уривки з фільму Song of Leaving Тараса Шиповика про приїзд українських піонерів до Канади.

Голова Комітету Українок Канади, Відділ Торонто пані Слава Івасиків привітала всіх, хто завітав на Свято Героїнь, і представила головну доповідачку – колишню голову Конгресу Українців Канади, редактора журналу “Промінь” пані Орисю Сушко.

Пані Сушко почала своє слово з історичного екскурсу, повернувши сучасників у ті далекі часи кінця ХІХ – початку ХХ століття, коли перші українські поселенці почали прибувати на канадську землю. У пошуках кращого життя для себе і своїх дітей вони покидали рідні краї і пускалися в невідому, небезпечну мандрівку за океан. Перші роки були надзвичайно важкими – виснажлива праця, корчування лісів, життя у землянках, хвороби і смертність... Самозрозуміло, що долати усі ці труднощі було легше разом, тому українці намагалися гуртуватися, і згодом почали з’являтися організації, читальні, будуватися церкви, школи, видаватися друковані органи. Важлива роль у всіх цих процесах відводилася українській жінці, яка, працюючи нарівні з чоловіком, була ще й берегинею родинного вогнища. Завдяки жертвенній праці українських жінок протягом більш ніж ста років українці не асимілювалися у багатонаціональному канадському морі, зберегли свою віру, мову, культуру, традиції. Окремі з них осягнули великі здобутки у професійній та політичній кар’єрі, і ми по праву можемо пишатися тим, що вони мають українське коріння. Сьогодні українські жінки у Канаді об’єднані у сотні організацій, які й надалі трудяться на громадській ниві й продовжують та розвивають те, що почали їхні попередниці.

За змістовну, гарну доповідь зал винагородив пані Орисю Сушко теплими оплесками.

Чудову інсценізацію “Із бабиної скрині” представили самодіяльні артисти. Мабуть, не одному скотилася скупа сльоза від віршів та текстів, прочитаних Іриною Кравець, Оксаною Сидорчук-Соколик, Тетяною Бідяк, Оленкою Сливинською і Наталею Тимощук. Також у сценках взяли участь Михайло Лучків та його діти – Стефан, Ліда і Андрій.

Мистецьку програму своїм неповторним голосом прикрасив співак Сергій Данко, який виконав дві пісні – “Два кольори” і “Чорнобривці”, та ансамбль бандуристів “Дніпрові хвилі” під керівництвом Стефи Плотник, що також представив два твори – “Грай, бандуро, грай” і “Рятуйте, люди, пісню”.

Закінчилось свято спільним виконанням українського славня “Ще не вмерла Україна”.

Велика подяка організаторам свята – імпрезовому комітету КУК, Відділ Торонто, на чолі з пані Іриною Паттен – за те, що  надали усім нам можливість вшанувати наших українських жінок-піонерок чудовою і змістовною програмою.