Св. п. Дмитро Яремчук

Ділимося сумною вісткою з українською громадою, що 21 серпня 2010 року у Вінніпегу, в Канаді, після короткої недуги у віці 96 років відійшов у вічність бл. п. Дмитро Яремчук. Відомий громадський і політичний діяч, юрист, книговод і бібліотекар Дмитро Яремчук  народився у селі Рівня, над Черемошем, Вижницького району Чернівецької області, на Буковині, у відомій селянській сім’ї  Назарія (Танасовича) та Євдокії  (Семакa) Яремчуків. 

Народну школу закінчив у Рівні, початкову гімназію – у Вижниці та закінчив ліцей у Чернівцях під час румунської окупації  в 1934 році. Там же, у Чернівцях, він студіював право у Чернівецькому Університеті та отримав звання маґістра у 1939 році. Під час студій Дмитро бере активну участь у діяльності націоналістичного осередку українських студентів “Залізняк” і згодом вступає в члени ОУН. Напередодні окупації Північної Буковини совєтською владою (десь у половині травня 1940 р.) Дмитро Яремчук видає інструктаж провідникові моєї ланки ОУН (І. Шоршу), як діяти з приходом большевицької влади після 25 червня. (Відзначаю цей епізод особливо тому, що ніякі історичні джерела не згадують цю дату за шість тижнів перед вторгненням). Совєтський Союз видав румунському урядові ультиматум покинути території Бесарабії та Північної Буковини кілька днів перед окупацією – 28 червня 1940 року.

Гостра нагінка радянської влади проти патріотичних кіл, особливо чернівецької інтелігенції, не обминули Дмитра Яремчука, і він був змушений покинути Буковину того ж року. У 1943-1944 роках перебував у Львові. Дмитро очолює групу буковинських членів ОУН та співпрацює з культурною референтурою ПУН і безпосередньо з О. Ольжичем, виконуючи різні завдання у боротьбі проти окупаційного режиму.

Кінець Другої світової війни застав нас у різних західноєвропейських країнах, звідки Дмитрові вдалося дістатися до Канади, де у Вінніпегу проживав його двоюрідний брат Пилип Семака. Після кількох коротких років фізичної праці він почав працювати книговодом у місцевих українських установах – Карпатській Кредитній Спілці та книгарні “Калина”.

Дмитро також вступає в члени УНО, дописує до газети “Новий Шлях” та паризького “Українського слова”. У 1962 році, на пораду свого земляка д-ра М. Суховерського, він переїжджає до Едмонтону, де в Університеті провінції Альберта працює заступником бібліотекаря. Пізнавши нове ремесло, на пораду свого спонсора, Дмитро переходить до Університету Оттави студіювати бібліотечні науки. По двох роках він осягнув маґістерський  диплом з похвалою (cum laude) і залишився жити в Оттаві до пенсії, працюючи для Національної бібліотеки Канади.

У 1980 році Дмитро Яремчук повертається до Вінніпегу і там вповні віддається громадській праці. За його пильну діяльність в культурно-виховному центрі його обирають членом Дирекції осередку. Він також стає членом Дирекції книгарні Кооперативи “Калина” та Фундації ім. О. Ольжича; продовжує діяльність члена Українського катедрального собору, Українського Народного Союзу Канади та НТШ.

Крім дописів до українських газет і журналів, Дмитро Яремчук був співавтором збірної книги “БУКОВИНА, її минуле і сучасне”, Париж, Дітройт, 1956. Написав розділ Ґ – Культура і освіта (с. 524–572), а також “Українці в Берліні” та  “Калина – 75 років”.

У 1982 році Дмитро відвідав разом зі своїм хресним сином, Борисом Данилюком Бразилію, де проживають його племінники Енох та Джонатас Яремчуки з їхніми родинами, а у 1994 р. відвідав свою сестру Катрусю і братів Назарія і Богдана тим разом у незалежній Україні.

Це були радісні моменти його повного хвилювань життя. Однак у 1995 році він втратив свого брата, відомого народного артиста України Назарія, а згодом і наймолодшого брата Богдана.

Дмитро покинув у жалібному смутку: сестру Катерину, дітей – Ольгу, Петра й Олександра, дітей брата Назарія – Дмитра, Назарія і Марійку в Україні, племінницю Ольгу Семаку та племінника Володимира Лукинюка. А в Бразилії: племінників Еноха і Джонатаса Яремчуків з їхніми родинами – кузенів Ану, Прокопа, Дмитра і Николая та їх членів сім’ї: Несторa, Невза, Терезіна, Ана, Кароліна і Дебора. Не згадуючи вже усіх його близьких друзів, співробітників і знайомих.

Пам’ять про Нього буде з нами вічною!

Вінніпег,

Kalyna Ukrainian Co-operative Ltd.

Members, Staff and Board Members