Ювілей видатного українського вченого

(до 80-ліття Любомира Р. Винара)

Автору численних наукових досліджень, відомому вченому, професорові, д-ру Любомирові Романові Винару виповнилося 80 років.

Талановитий український вчений, автор наукових праць, у тому числі й монографій з історії українського козацтва, української культури, історії державностi України ХХ ст., української історіографії, бібліографії, біографістики, етнічних студій та допоміжних історичних дисциплін, Ювілят відомий також як засновник і багатолітній редактор єдиного на Заході україномовного історичного журналу “Український Історик”, засновник і багатолітній редактор американського журналу “Ethnic Forum”, ініціатор, промотор створення і багатолітній президент Українського Історичного Товариства, яке вже понад 47 років об’єднує українських науковців, засновник міждисциплінарної наукової дис-ципліни “Грушевськознавство”, вмілий організатор й активний учасник міжнародних наукових конференцій та міжнародних конгресів українських істориків.

Любомир Роман Винар народився 2 січня 1932 р. у Львові, в родині заслужених педагогів Евфрозини й Івана Винарів. У 1944 р. Л. Винар разом з родиною переїхав спочатку до м. Одербергу (Богумін) на горішньому Шлеську, опісля до Праги, а після закінчення Другої світової війни – до Баварії (Мюнхен, Карльсфельд, Берхтесґаден). Про-довжуючи навчання, розпочате у Львові, він навчався в гімназіях у Карльсфельді та Берхтесґадені і вже там відзначався активною громадською позицією.

У 1949 р. Любомир Винар вступив до Мюнхенського Уні-верситету Максиміліана Людвика, де вивчав суспільні та політичні науки. Одночасно студіював історію України, археологію на філософічному факультеті Українського Вільного Університету, який закінчив у 1955 р., отримавши ступінь маґістра філософії. Уже наступного 1956 р. одержав докторат з історії України в УВУ, захистивши дисертацію “Українсько-молдавські відносини у другій половині XVI століття”. Його рецензенти – видатні українські вчені О. Оглоблин та Н. Полонська-Василенко вважали цю роботу однією з найкращих докторських праць УВУ. Переїхавши до США, Любомир Винар продовжив своє навчання в Університеті Вестерн Резерв у Клівленді, у Школі бібліотечних та інформаційних наук, а в 1964 р. став габілітованим доктором УВУ, захистивши в якості габілітаційної праці монографію про Андрія Войнаровського.

З 1959 р. працював у різних професійних і наукових установах, був професором у Колорадському, Денверському, Бовлінґ-Ґрінському та Кентському державних уні-верситетах. На запрошення проф. Омеляна Пріцака у 1968 – 1970 рр. був консультантом українознавчої програми Гарвардського Уні-верситету. У 1969 р. найменований спочатку надзвичайним, незадовго – звичайним професором УВУ. У 1971 р. у Кентському Державному Уні-верситеті заснував Науковий центр дослідження етнічних публікацій та культурних інституцій, а в 1980 р. – вже згаданий міжнародний науковий журнал “Ethnic Forum” (“Етнічний форум”).

 У 1971 – 1990 рр. був координатором постмаґістерських студій Бібліотечної школи університету, головним завідувачем дослідницьких стипендій (1984 – 1987).

Протягом понад 48 років Любо-мир Винар є беззмінним головним редактором журналу “Український Історик”. Заснований у 1963 р., журнал до сьогодні залишається провідним виданням української національної історіографії у світі. Таку самовіддану працю над виданням можна оцінити як науковий подвиг вченого, який вірив у потребу видання українською закордонною історіографією фахового історичного журналу і зумів переконати в цьому багатьох інших дослідників.

У 1964 р. Любомир Р. Винар став співзасновником Українського Історичного Товариства, яке є консолідуючою науковою установою дослідників української історії та спеціальних історичних дисциплін у світі. У 1975 р. проф. Винар провів афіліяцію УІТ з Американською Історичною Асоціацією, що вивело Товариство на рівень американської та світової історичної науки. Завдяки багатолітній і натхненній праці свого президента Товариству вдалося зреалізувати низку різноманітних, у тому числі й видавничих проектів, сприяти конструктивній співпраці між науковими установами в Україні та діаспорі, стати ініціатором і організатором численних міжнародних наукових форумів, конгресів та конференцій.

Друкований науковий доробок Ювілята на сьогодні налічує понад 2000 праць, включаючи більш як 60 книжкових видань (монографії, довідники, підручники для американської вищої школи), а також наукові та інформаційні статті, рецензії, публікації документів і матеріалів. Його дослідження присвячені проблемам, які на той час були практично “білими плямами” в науці. Тому доробок Л. Винара з історії козацтва та Козацько-Гетьманської держави, історії ХХ ст., біографістики, Грушевськознавства створює підґрунтя для наступних досліджень. 

Професор Любомир Винар є дійсним членом Наукового Товариства ім. Шевченка, віце-президентом, головою Історичної Секції, головою Видавничої комісії і головою Комісії дослідів української імміграції Української Вільної Академії Наук у США, головою Світової Наукової Ради при СКВУ, а також був дійсним членом численних українських та міжнародних наукових товариств, серед яких Американська Історична Асоціація (American Historical Association), Американська Асоціа-ція для поширення славістичних студій (AAASS). Любомир Р. Винар очолював Академічну Раду при Уряді УНР в екзилі, був віце-президентом Комітету для відзначення 1000-ліття Хрещення України-Руси тощо.

За заслуги у розвитку української науки Світовий Конгрес Вільних Українців відзначив Любомира Р. Винара званням “Українець Року” (1984), нагородив медаллю Св. Володимира (Торонто, 1993), Президія НТШ у Львові – медаллю Михайла Грушевського (Львів, 1994), Міжнародний Фонд М. Грушевського – “Дипломом за визначний внесок у справу повернення Україні М. Грушевського” (Київ, 1996), Івано-Франківська обласна орга-нізація Всеукраїнської спілки краєзнавців – Премією ім. акад. Івана Крип’якевича (2000). Фундація ім. Тетяни і Омеляна Антоновичів у 2010 р. відзначила багатолітню редакторську працю вченого.

Ювілят був обраний Почесним Академіком Національного Уні-верситету “Острозька Академія” (1999), Почесним доктором Чернівецького Національного Уні-верситету ім. Ю. Федьковича (2002), Почесним доктором Національного Університету “Острозька Академія” (2006), Почесним професором Волинського Університету ім. Лесі Українки в Луцьку (2006), Почесним професором і Почесним керівником Катедри історії української діаспори в Національному Університеті “Острозька Академія” (2006).

Майже 50 років поруч із проф. Любомиром Винарем є його дружина Анна Тереза з родини Кузьмич, яка є вірним дорадником і помічником в усіх справах. У 1972 р. у подружжя народилася доня Наталя, яка трохи більше року тому втішила Ювілята народженням онука.

Творча спадщина Любомира Винара є важливою частиною національної інтелектуальної скарбниці, а сам дослідник є талановитим вченим, здібним організатором науки та популяризатором української культури. Уже життя Любомир Винар самовіддано працює в ім’я української науки та культури, а його внесок у її розвиток є надзвичайно вагомим.

Побажаємо Ювілятові нових творчих задумів та досягнень!

 
Алла Атаманенко,

Анастасія Хеленюк

PHOTO

Професор Любомир Винар