Члени НТШ в науці 2012 року

Ось уже впродовж трьох років НТШ ім. Т. Шевченка в Канаді проводить традиційну конференцію, де члени Товариства інформують про їхні дослідження. Остання така конференція під назвою “Члени НТШ в науці” відбулася 6 грудня минулого року у приміщенні галереї КУМФ, що на Блюрі в Торонто. Дві сесії об’єднали науковців різних профілів та зацікавлень. Після привітального слова, виголошеного головою організаційного комітету маґістром Іриною Микитюк, професор Віктор Остапчук відкрив першу сесію, в якій виступили 4 науковці.

Кандидат історичних наук Михайло Траф’як присвятив свою доповідь оглядові та аналізу української еміграційної літератури в Канаді. Опираючись на дослідження провідних літературознавців (О. Гай-Головка, Яра Славутича, М. Мандрики та ін.), він виділив чотири періоди у розвитку літератури: піонерський (початки минулого століття), період міжвоєнного десятиліття, повоєнний та сучасний. Наприкінці третього періоду з’явилися твори українських авторів англійською мовою, і ця тенденція продовжує розвиватися і сьогодні. На думку п. Траф’яка, хоча українська література Канади є дуже цікава і різноманітна, вона мало відома широкому читачеві, бо практично відсутня у більшості публічних бібліотек.

Як завжди, надзвичайно цікавою виявилась презентація доктора Юрія Мончака, професора медичного факультету та керівника відділу експериментальної медицини Університету Маꥳл у Монреалі. Цього разу він присвятив свою доповідь секвенуванню людського ґеному, в чому вчені протягом останніх двох-трьох десятиліть добилися величезних успіхів. Ще в середині 1980-х процес відчитання людського ґеному, що налічує 3 мільярди одиниць, здавався неймовірно складним і трудомістким. Однак вже у 2000 році був виданий перший чорновик, а сьогодні завдяки найновішим комп’ютерним технологіям процес відчитання ґеному людини, так само як і бактерій, рослин, тварин, перетворився на автоматизовану процедуру. Д-р Мончак підкреслив, що секвенування ґеному відкриває небувалі перспективи для медичної діагностики, передбачання та запобігання хворіб, особливо генетично закладених у ДНК людини. Одночасно, застеріг д-р Мончак, нові можливості породжують і нові проблеми та нові етичні питання. Серед них – межі науки в її втручанні в унікальну систему, якою є організм кожної окремої людини, та намаганні цю систему конструювати і таким чином повністю контролювати.

Доктор Люба Магденко є фахівцем в ділянці охорони здоров’я. Однак на конференції вона по-ділилася своїми спостереженнями над недавніми виборами в Україні. Д-р Магденко була спостерігачем на виборах в Україні від Канади у Чернігівській області. Ілюструючи свою розповідь промовистими фотографіями, вона навела багато порушень демократичного процесу виборів, особливо у малих містечках та селах Чернігівщини. Серед таких порушень – неправильне інформування і пряме залякування населення владою, велика кількість недійсних бюлетенів, відкриті і зруйновані скриньки. Ганебною виявилася і роль преси в Україні, що рекламувала тих кандидатів, котрі платили гроші.

Завершив першу сесію виступ доктора філологічних наук Валерія Полковського, що тепер очолює Центр канадознавства в Едмонтоні та є співредактором “Західньоканадського збірника”, який видається Осередком НТШ в Едмонтоні. Д-р Полковський ознайомив присутніх з історією “Збірника” та закликав науковців надсилати до нього свої праці.

Друга сесія, яку очолила магістр Таня Джулинська, була повністю присвячена Акції “Вісла”. Як відомо, у 2012 році минуло 65 років від цієї події, що назавжди змінила долі тисяч лемківських родин, насильно виселених польською владою з їх споконвічних земель. Магістр Євген Ладна, що опублікував ряд статей та довідок про українське Закерзоння, детально ознайомив з хронікою подій Акції “Вісла”. Акція стала завершальною стадією процесу “вирішення української проблеми” з боку польської влади, яка прагнула створити однонаціональну “Польщу для поляків”. У 1946 році з Лемківщини було репатрійовано в Радянську Україну більше півмільйона українців. Формальним приводом для акції наступного року стало вбивство у березні 1947-го поблизу лемківського села Яблінки польського генерала Кароля Сверчевського. Обвинувачення за вбивство впало на загони УПА, що діяли на Лемківщині і були активно підтримувані місцевим населенням. (Найновіші дослідження свідчать, що вбивство було планованою провокацією і організоване “своїми”). У результаті акції в квітні польські війська майже цілковито винищили загони УПА, а близько 160 тис. цивільного населення було депортовано і розпорошено по польських землях з метою їх повної асиміляції.

Пан Мирослав Іваник, що є також експертом з питань українського Закерзоння, як головний редактор серій “Бібліотека Закерзоння” та “Архів Закерзоння” і співавтор документальних фільмів про визвольну боротьбу на Закерзонні, запропонував власну, альтернативну гіпотезу щодо причин Акції “Вісла”. Справді, для допитливого дослідника є багато нез’ясованих і незрозумілих питань у цій історії. Одне з них – непропорційне збільшення військових сил – від 4 до 22 тисяч – напередодні Акції “Вісла”. Такі потужні військові сили були непотрібні для поборення УПА, що на той час була вже малочисельна і знесилена боротьбою. Пан Іваник пропонує таке пояснення: поляки боялися інтервенції Хрущова, який нібито мав подібні наміри. Демонстрація потужного війська, знищення УПА і виселення українських лемків з їхніх земель мали на меті позбавити Радянський Союз будь-яких підстав претендувати на ці землі.

Останній доповідач, пан Андрій Ротко, зібрав безліч безцінних матеріалів – документальних свідчень безпосередніх жертв Акції “Вісла”, що розпорошені сьогодні по всьому світі, зокрема і в Канаді. Уривки з документальних фільмів, які він продемонстрував, – це інтерв’ю з учасниками подій, що розповіли про драматичні долі роз’єднаних родин, нелюдські умови їхнього переселення, знущання над ними з боку тодішньої влади.

Акція “Вісла” залишається од-нією з незагоєних ран в історії українського народу, про яку очевидці з болем пам’ятають і сьогодні. Лише тепер, повернувшись до події 65-літньої давності, польський сейм під тиском світової української громадськості розпочав справу засудження дій польського уряду як злочину супроти української меншини.

Даґмара Турчин-Дувірак,

пресовий референт НТШ

PHOTO

Учасники конференції. Зліва направо – сидять: Т. Джулинська, Д. Даревич, І. Микитюк; стоять: 1-ий ряд – Є. Ладна, А. Ротко, М. Іваник, М. Траф’як; 2-ий ряд – В. Полковський, І. Томків, В. Остапчук, Ю. Мончак