“Світе ясний,

світе тихий...”

Галина Костюк

---------------------

Персональна виставка Людмили Барміної до двохсотлітнього ювілею Тараса Шевченка в Інституті Св. Володимира стала помітною подією в культурному житті Торонто. Водночас вона підсумовує понад двадцять років праці художниці в канадсько-українському мистецтві. Художник Ігор Поліщук, відкриваючи виставку, звернувся до присутніх з теплими словами на адресу Л. Барміної.

Л. Барміна народилася у Києві в родині інженерів. У столиці здобула ґрунтовну мистецьку освіту – закінчила Республіканську художню середню школу ім. Т. Шевченка, в якій протягом семи років студіювала основи: малюнок, композицію, різноманітні техніки та історію мистецтва. Найбільше захоплення викликав Дюрер. З 1980 по 1981 рр. вчилася у приватній школі Віктора Зарецького, який захопив студентів рисунком, допомагав опанувати тонкощі роботи над портретами, фігурами. У його школі Л. Барміна розвинула і поглибила знання різних технік. Відразу по закінченні цієї школи мисткиня вступила на факультет графіки Київського державного художнього інституту (тепер Національна академія мистецтва України), який закінчила у 1986 році.

Художниця цілеспрямовано й наполегливо досліджує українську культуру, історію, традиції від найдавніших часів до сьогодення. Від студентського плакату “Збережемо скарби культури” до етапного полотна “Поселенці”. Людмила Барміна щоденно, кожною своєю роботою та невтомною педагогічною діяльністю утверджує нетлінні цінності українського мистецтва, культури, духовності.

У фігурах на її полотнах помітний контраст між фронтальністю, фресковою застиглістю поз і делікатністю рис облич матері і дитини, дівчини, хлопчика з м’ячем і т. п. Характерною рисою композиції картин Л. Барміної є поділ полотен на три частини. Центральну займає фігура-протагоніст наративу, а справа і зліва мисткиня розміщує допоміжні образи-символи – птахів, квіти, хати, церкви і т. п. На цих бічних колонах, як на історичному тлі, розгортається, а часом фіксується лише певний момент життя героїні.

Тематика полотен мисткині охоплює широкий спектр українських національних та релігійних традицій – “Різдвяний вечір”, “Свято”, “Вербна неділя”, “Великдень” та багато інших. Л. Барміна глибоко осмилює духовну присутність Т. Шевченка в українській культурі. Її картини є не ілюстраціями до Шевченкових творів, а художньою інтертпретацією впливу його спадщини на сьогодення.

Палітра Л. Барміної багатоманітна – від стриманої, монохромної до яскраво-декоративної, контрастної, насиченої. Мисткиня віддає перевагу прохолодним тонам для творення історичного тла і візуальної дистанції, а тепліші кольори вживає для центральних образів, щоб наблизити їх до глядача і зосередити на них увагу. Найважливіше у своїх картинах художниця акцентує червоним кольором, що на тлі монохромного зображення відразу впадає в очі.

Важливим технічним прийомом для Л. Барміної є фактура, особливо чергування гладких поверхонь із рельєфними. Як і кольорові контрасти, різні фактури дають можливість або зосереджувати увагу на певних частинах композиції, увиразнювати деякі аспекти зображення, або віддаляти образи від глядача. Подекуди рельєф урізноманітнює й увиразнює монохромні площини, компенсуючи брак кольорових контрастів. Це свідомий прийом, який Л. Барміна часто застосовує для виразності образів без перевантаження палітри.

Етапною роботою у творчості Л. Барміної є “Поселенці” – полотно, на якому зображена група перших українців-поселенців, які прибули з Буковини до Канади освоювати землі, тоді всуціль укриті лісами. Обличчя цих людей, їхні стрункі постаті нам добре відомі зі старих фотографій. Л. Барміна наблизила до нас ті далекі події, включивши у середовище прибулих свою родину. Та найголовнішим є те, що вона поставила на чолі громади художницю, яка уособлює голос, думку, дух цієї спільноти. Картина ця мала би прикрашати стіни українського Посольства.

Творчість Л. Барміної – на злеті, і ми ще не раз матимемо нагоду спілкуватися з її мистецтвом.

PHOTO

1 – Зліва направо: Галина Костюк і Людмила Барміна

2 – Картина “В сім’ї вольній, новій...” присвячена 200-літтю з дня народження Т. Шевченка. Людмила Барміна

3 – Мистецька родина. Зліва направо: художник Андрій Синитар, художниця Людмила Барміна, їх сини художник Ігор Синитар і Андрій Синитар