Організація АОЛПУ (AHRU)
продовжує збирати гроші для дитячого денного стаціонару П’ятої Лівівської
міської поліклініки, завідувачем якої є д-р Леся Гладун. AHRU вже зібрала 30
тисяч доларів на цю ціль. Усі гроші йдуть до шпиталю, а кошти збірки покриває
каса AHRU. Просимо знову людей доброї волі посилати пожертви до Americans for
Human Rights in Ukraine (AHRU) на адресу: 43 Midland Pl., Newark, NJ 07106. Пожертви звільняються від федерального податку.
Божена Ольшанівська, голова
AHRU
Спелеотерапія доступна для хворих дітей
Завітавши у
дитячий денний стаціонар П’ятої комунальної міської поліклініки Львова, спершу
не зрозумів: чи це не якийсь дитячий сучасний дорогий садок з усілякими
нововведеннями – повсюдно велика кількість різноманітних іграшок, на тарілках
багато цукерок, в очікувальному залі діточки не нудьгують, бо дивляться по
відео свої улюблені мультфільми, дизайн приміщень теж відповідає дитячому
світосприйняттю? Не відчувалося запахів ліків. І це в час важкої економічної
кризи в Україні? Щось тут не в’яжеться...
У кабінеті завідувача дитячим денним стаціонаром оглядала маленьких
пацієнтів струнка, привабливої зовнішности, жвава, з життєрадісною усмішкою
лікарка, з якою приємно було познайомитися, бо майже дитяча безпосередність
пломеніла в її очах. Швиденько завершила огляд довірливих пацієнтів, роздала
службові розпорядження підлеглим і попросила мене пройти з нею для оглядин
апартаментів, щоб, як стало згодом зрозуміло, сформувати мою думку про сучасний
дитячий оздоровчий заклад.
– 19 грудня минулого року, в день Святого Миколая, нам вдалося нарешті
відкрити кабінет спелеотерапії, – пані Леся намагалася якнайширше розповісти...
І по її щасливому обличчю було зрозуміло, що недаремно витрачено два роки, аби
від ідеї дійти до вагомого результату.
Як з’ясувалося, нагальна потреба в організації та відкритті такого
кабінету існувала давно. Адже сам метод лікування спелеотерапією є дуже
ефективним для хворих на бронхіальну астму, астматичний бронхіт, необструктивні
бронхіти, респіраторні алергози та на гострі респіраторні інфекції. Але всіх
хворих на перелічені недуги неможливо лікувати в єдиних в Україні соляних
шахтах на Закарпатті, в м. Солотвині. Тому науковці вдосконалювали дотепер
медтехніку, щоб вона досягнула потрібного рівня і була здатною створити
мікроклімат, близький за параметрами до природного. Бо високий рівень і ріст
алергічних захворювань зараз стали глобальною проблемою.
Сам кабінет оформлений у стилі омріяної дитячої казки. Стеля, неначе
замріяні вечорові небеса з усміхненими сяючими місяцем та зірочками, що
заспокійливо відносять дітей під час сеансу разом із мелодіями природного співу
птаства в райські простори казок. Заспокійливі тони стін, підлоги, крісла-гойдалки,
безшумна робота медичної техніки, присмак солі (в одному з кутів насипано 300
кг гіркої солотвинської солі та 10 кг морської солі), що створює аероіонізацію
повітря у приміщенні іонами натрій-хлору та насичення повітря іонами йоду –
справжнє відчуття перебування у позабуденному середовищі.
Щодо медтехніки, пані Леся наголосила, що завдяки термічному
галогенератору “IONNA”, до речі, українського виробництва, створюється
необхідний мікроклімат. А додатковий апарат “Небулайзер” (інгалятор) йодує
повітря у приміщенні лікувального кабінету з метою укріплення дитячого
організму йодом, що додатково підвищує імунітет у діточок.
Зрозуміло, що в нестабільній молодій державі з перенасиченими функціями
чиновництва важко будь-чого досягнути, а тим паче в медицині, котра де-юре
вважається ще державною, тобто повністю мала б утримуватися з держбюджету, а
де-факто – ...правдивого та влучного визначення на сьогодні навіть не підбереш.
А лікареві Лесі Гладун – ініціатору, організатору й безпосередньому виконавцеві
різних робіт для відкриття кабінету спелеотерапії знадобився лише один місяць
після надання приміщення, щоб маленька казкова лічниця запрацювала.
Звідкіля ж таке завзяття і, що найважливіше, – кошти?! Виявляється, що пані Леся ще з 2003 року співпрацює з
президентом організації “Американці в обороні людських прав в Україні” зі штату
Нью-Джерзі, місто Ньюарк (США) пані Боженою Ольшанівською. Від того часу
дотепер на пожертви української діаспори зі США для дитячого денного стаціонару
П’ятої поліклініки Львова було придбано багато потрібної апаратури та техніки,
зокрема: телевізор, відео, комп’ютер, апарат квантової терапії, апарат для
приготування синглетно-кисневих пінок, небулайзери (інгалятори), іонізатор
повітря, а також різноманітні медикаменти, котрі отримують безкоштовно
діти-інваліди, діти-сироти та напівсироти і діти з соціально незахищених сімей.
А стосовно різноманітних іграшок, одягу, взуття, книжок, котрі надсилали
жертводавці зі США здебільшого українського походження, то їх отримували всі
охочі діточки.
– Завдяки нашим постійним вагомим спонсорам, –
каже завідувач дитячим денним стаціонаром Леся Гладун, – більше тисячі діток
зможуть безкоштовно оздоровитися в кабінеті спелеотерапії, не чекаючи місяцями
черги на отримання путівки в Солотвино та не витрачаючи на санаторне лікування
великих грошей, яких і так тепер хронічно не вистачає для більшости сімей
навіть на нормальне харчування. Як каже з цього приводу дорогенька всім
працівникам нашого закладу, діточкам-пацієнтам і їхнім батькам пані Божена Ольшанівська:
“У темряві, що огорнула зараз Україну, світиться світло у Львові, в нашій
клініці”.
І це справді так, бо вже кілька тисяч дітей та
їхніх батьків за п’ять років змогли переконатися і відчути особливі умови
затишку, теплого та сердечного ставлення і ефективного лікування всіх пацієнтів
у П’ятій поліклініці Львова, і досягнено цього, як запевняє пані Леся,
насамперед завдяки коштам постійних жертводавців зі США – панів Стефана і
Володимира Сливоцьких, Стефана Стецури, Богдана Одежинського, Бориса Ґалаґана
та блаженної пам’яті пані Стефанії Пришляк, імена яких вкарбовані в оформлений
подячний куточок жертводавців у кабінеті спелеотерапії. До глибини душі
зворушливим можна назвати такий факт, що пані Стефанія Пришляк, оця благородна
українка, за декілька днів перед своєю смертю (серце її перестало битися 1
червня 2008 року в м. Шарлеті Північної Кароліни) здійснила останню свою значну
пожертву, щоб могли повноцінно лікуватися бідні діти в Україні.
На
завершення нашої зустрічі завідувач дитячим денним стаціонаром комунальної
П’ятої міської клінічної поліклініки м. Львова Леся Гладун дуже хотіла через
газету ще і ще раз подякувати, за її словами, “унікальній жінці, жінці-героїні,
великій патріотці України, ангелу-хоронителю” їхнього шпиталю пані Божені Ольшанівській,
яка вже більше п’яти років опікується дітьми, котрі лікуються в дитячому
денному стаціонарі, організовуючи постійно збір коштів на їхні потреби, даруючи
дітям здоров’я і надію на краще життя.
Олег Пендерецький
Нещодавно пані Божена
Ольшанівська знову отримала листа від лікаря Лесі Гладун. Хочемо зацитувати
його в нашій газеті.
Дорога п. Божена!
14 січня, якраз на Старий Новий рік, ми отримали 9 пачок (6 – від
союзянок 91-го Відділу Союзу Українок з Бетлегем і 3 – від п. Роксани Ду, яка
вже три роки шле дітям подарунки)!!!
Стільки щастя зразу не було ще ніколи –
направду, кількість іграшок і одягу фантастична! То ж Новий рік розпочинається
дуже гарно для наших
пацієнтів.
Дорога п. Божена! Я така задоволена і щаслива від нашої з Вами
співпраці, мене просто “збурюють” радісні емоції!
Велике-превелике Вам дякую за те, що Ви є!
З
пошаною Леся Гладун